Св. влкмч. Меркурія

Цього дня Господь скеровує до мене Своє Слово. Вірю, що в Ньому можу віднайти підтримку, втіху і силу до подальшого шляху. Прошу Святого Духа благодаті на цю молитву.

Сьогоднішнє Слово походить з Євангелія від Луки 15, 1-10.

1. Одного разу горнулись до Ісуса всі митарі і грішники,. 2. Фарисеї з книжниками нарікали:
– Цей грішників приймає і їсть разом з ними.
3. Тоді Ісус сказав до них цю притчу:
4. – Хто з вас, маючи сотню овець і загубивши одну з них, не зоставить дев'ятдесят дев'ять у пустині та не піде шукати загубленої, поки її не найде? 5. І найшовши, він, радіючи, кладе її собі на плечі 6. і, вернувшися додому скликає друзів та сусідів і до них каже: радійте зо мною, бо я найшов вівцю, що була загубилась. 7. Отак, кажу вам, що на небі буде більша радість над одним грішником, що кається, ніж над дев'ятдесят дев'ятьма праведниками, яким не треба покаяння.
8. Або яка жінка, маючи десять драхм і загубивши одну, не засвітить світла, не замітатиме своєї хати й не шукатиме її старанно, поки не найде? 9. І найшовши, вона скликає подруг і сусідок і їм каже:
– Радійте зо мною, бо я найшла драхму, що була загубила.
10. Отак, кажу вам, буває між ангелами Божими радість над одним грішником, що кається.

Сьогоднішнє Євангелія змальовує Ісуса за дружньою розмовою і трапезою в колі різних людей: «…горнулись до Ісуса всі митарі і грішники, щоб його почути». «Горнулися до Нього» – це слова, які передають атмосферу тепла, приязні, безпеки, інтимності. Чи можу пригадати в своїй історії людину, біля якої можна відчувати себе так затишно? Можливо, це мама чи бабуся, або хтось з моїх вчителів, духовних наставників чи друзів – людина, яка бажала мені добра. Спробую згадати цей свій приємний досвід і здобуту тоді життєву науку.

Люди, які стають для інших справжніми авторитетами, часто притягують насамперед своєю простотою і відкритістю. І, можливо, саме в цьому проявляється їхня мудрість. Спочатку приймають тебе безумовно – без оцінок чи зауважень, без претензій і вимог. І тільки «пригорнувши» іншого, можуть по-справжньому до нього промовити. Так чинить Ісус. Приймає грішників, їсть з ними, вислуховує. Адже ці люди – як загублена овечка – дуже виснажені пошуками правильної дороги. А овечку серед чагарників пустині безглуздо повчати і засуджувати. Її просто треба взяти на плечі і з радістю повернути до стада.

Ісус «грішників приймає і їсть разом з ними», - те, що фарисеї вважали скандалом і згіршенням, є глибокою правдою про нашого Бога. Він з радістю розділяє їхню поживу, їхні переживання, нелегкі життєві історії з гріхами і недоліками. А потім кличе розкаяних до своєї Трапези – Євхаристії. Запрошує недосконалих людей розділити Його святість, Його радість і Його життя.

Господи, прошу у Тебе вміння приймати моїх ближніх і щиро бажати їм добра. Вчини мене подібним до Тебе, що не судиш, а пригортаєш тих, кому потрібне співчуття і прощення.

Слава Отцю і Сину і Святому Духу.

Улюблений

Молитви дня

Списки відтворення

Підпишіться на розсилку, будьте в курсі подій