На початку сьогоднішньої молитви попроси Святого Духа мудрості, щоб допоміг тобі якнайкраще зрозуміти слова Євангелія.

Євангеліє
Йоана 7, 1-13.

1. В той час ходив Ісус по Галилеї; він не хотів більше ходити по Юдеї, бо юдеї бажали убити його. 2. Наближалося ж юдейське свято Кучок. 3. І мовили до нього брати його:

– Іди звідси в Юдею; нехай учні твої побачать діла, що ти робиш. 4. Ніхто бо не чинить нічого тайно, коли бажає бути явним. Якщо ти таке робиш, яви себе світові.

5. Бо й брати його не вірували в нього. 6. Тоді Ісус відповів їм: не надійшов іще час мій; ваш час – готовий завжди. 7. Світ не може вас ненавидіти; мене він ненавидить, бо я свідчу проти нього, що діла його лихі. 8. Ідіте, отже, ви на свято; я не піду на те свято, мій час ще не настав.

9. Сказавши це до них, він лишився у Галилеї. 10. Та коли брати його пішли на свято, він так само пішов, однак не явно, а наче потай. 11. Юдеї шукали його на святі й питалися:

– Де він?

12. І люди говорили багато про нього між собою; одні твердили: він добрий; а інші відповідали: ні, він лише народ туманить. 13. Однак ніхто не говорив про нього явно, зо страху перед юдеями.

В сьогоднішньому уривку згадується свято Кучок. Це є одне з обов'язкових юдейських свят і за законом на ньому повинні були присутні усі дорослі чоловіки, які жили в межах певної відстані від Єрусалима. З людської точки зору те, що брати Ісуса намагалися переконати Його піти на це Свято, є цілком природнім, адже найбільші чудеса Ісус вчинив в Галилеї та їхнє бажання, щоб Він проявив себе в Єрусалимі, на великому юдейському святі, є зрозумілим. А на чому ти опираєш свій щоденний вибір?

Ісус пішов до Єрусалиму тоді, коли Сам вважав за потрібне. Христос робить Свої справи в терміни, які встановлені Богом, а не людьми. Людське нетерпіння має навчитися чекати у Божої мудрості. Слід зауважити, що присутність чи відсутність братів Ісуса на цьому святі не мала жодного значення, адже їх поведінка відповідала загальноприйнятим стандартам. Зовсім інше – прихід Ісуса! До Нього ніхто не був байдужим, Його присутність – це завжди виклик егоїзму та індиферентності.

Слухаючи цей уривок, чи навіть цілий розділ Євангелія від Йоана, нам може здаватися, що Йоан говорить про юдеїв так, як ніби він та Ісус не були юдеями. Цей спосіб переказу відображає трагічну ситуацію розриву, який відбувся наприкінці першого століття між євреями та християнами. Та ми, віруючі в Христа, знаємо і маємо завжди пам'ятати, що Ісус, Син Людський, був юдеєм: Він народився юдеєм, жив як юдей і помер як юдей. Уся Його людська освіта та виховання походять з релігії та культури євреїв.

Просимо Господа для нас уміння чекати та щоб наші дії завжди наближали нас до Нього.

Слава Отцю і Сину і Святому Духу.

іМолитва іншими мовами

Підпишіться на розсилку, будьте в курсі подій