Євангеліє
Луки 22, 7-23

7 Настав день опрісноків, коли треба було жертвувати пасху.

8 Ісус послав Петра та Йоана: “Ідіть”, - сказав, - “та приготуйте нам пасху, щоб ми її спожили.”

9 Вони його спитали: “Де хочеш, щоб ми приготували?”

10 Він відповів їм: “Ось, коли ввійдете в місто, стріне вас чоловік, що буде нести глечик води. Ідіть слідом за ним у господу, куди він увійде,

11 і скажіть господареві дому: Учитель тобі каже: Де світлиця, в якій я з учнями моїми міг би спожити пасху?

12 І він покаже вам горницю велику, вистелену килимами; там приготуйте.”

13 Пішли вони й знайшли так, як він сказав їм, і приготували пасху.

14 І як прийшла година, сів він до столу й апостоли з ним.

15 І він до них промовив: “Я сильно бажав спожити оцю пасху з вами перш, ніж мені страждати,

16 бо кажу вам, я її більш не буду їсти, аж поки вона не звершиться в Божім Царстві.”

17 І, взявши чашу, віддав хвалу й мовив: “Візьміть її і поділіться між собою,

18 бо, кажу вам: Віднині я не буду більше пити з плоду винограду, доки не прийде Боже Царство.”

19 І, взявши хліб, віддав хвалу, поламав, дав їм і мовив: “Це - моє тіло, що за вас віддається. Чиніть це на мій спомин.”

20 Так само чашу по вечері, кажучи: “Ця чаша - це Новий Завіт у моїй крові, що за вас проливається.

21 Одначе, ось рука того, що мене видасть, на столі зо мною.

22 Бо Син Чоловічий іде, як призначено, але горе тому чоловікові, що його видає.”

23 І вони заходились один одного питати, хто б то з них міг бути, що намірявся те зробити.

іМолитва іншими мовами

Підпишіться на розсилку, будьте в курсі подій