«Іван – його ім'я». У цей день ми згадуємо, як в родині юдейського священика Захарії та його дружини Єлисавети народився пророк, Предтеча і Хреститель Господній Іван. Спробуй уявити собі, що ти є сусідом цієї родини.

Сьогоднішнє Слово походить з Євангелія від Луки 1, 1-25; 57-68; 76; 80.

1. Тому що багато хто брався скласти оповідання про речі, які сталися між нами, 2. як нам передали ті, що були від початку наочними свідками і слугами слова, 3. рішив і я, розвідавшися про все докладно від початку, написати тобі за порядком, високодостойний Теофіле, 4. щоб ти мав точне знання науки, яку ти прийняв.
5. Був за часів Ірода, царя юдейського, один священик, на ім'я Захарія, з черги Авії, та його жінка з дочок Аарона, на ім'я Єлисавета. 6. Були вони обоє праведні перед Богом і виконували всі заповіді та накази Господні бездоганно. 7. Але вони були бездітні, бо Єлисавета була неплідна, і обоє були похилі віком.
8. Ось одного разу, коли Захарія за порядком своєї черги служив перед Богом 9. згідно зо звичаєм священичої служби, випав на нього жереб увійти у храм Господній і кадити. 10. А вся сила народу під час кадіння молилася надворі. 11. Тоді з'явивсь йому ангел Господній, стоячи праворуч кадильного жертовника. 12. Захарія, побачивши його, стривожився, і страх напав на нього. 13. Ангел сказав до нього:
– Не бійся, Захаріє, бо твоя молитва вислухана; жінка твоя Єлисавета породить тобі сина, і ти даси йому ім'я Іван. 14. Він буде тобі радість і веселість, і багато радітимуть з його народження, 15. бо він буде великий в очах Господніх; не питиме він вина, ні напою п'янкого, і сповниться Духом Святим вже з лона матері своєї, 16. і багато синів Ізраїля наверне до Господа, їхнього Бога. 17. Сам він ітиме перед ним з духом та силою Іллі, щоб навернути серця батьків до дітей і неслухняних до мудрости праведних, щоб приготувати Господеві народ достойний.
18. Захарія сказав до ангела:
– По чому знатиму це ? Я бо старий і жінка моя на схилі віку свого.
19. Ангел озвавсь до нього:
– Я Гавриїл, що стою перед Богом; мене послано говорити з тобою та принести тобі цю благовість. 20. Ось замовкнеш і не зможеш говорити аж до дня, коли це здійсниться, за те, що ти не повірив словам моїм, які збудуться свого часу.
21. Люди чекали Захарії і дивувались, що він так забарився у храмі. 22. Коли він вийшов, не міг до них говорити, і вони зрозуміли, що він бачив видіння у храмі. Він же давав їм знаки й зоставсь німий.
23. Як кінчилися дні його служби, він вернувся до свого дому. 24. Після тих днів зачала Єлисавета, його жінка, і таїлася п'ять місяців, кажучи:
25. – Так учинив мені Господь у ці дні, коли зглянувся, щоб зняти мою ганьбу між людьми.
57. Тим часом настав Єлисаветі час родити, і вона родила сина. 58. Її сусіди та родина почули, що Господь виявив їй своє велике милосердя, і радувалися з нею. 59. Восьмого дня прийшли обрізати хлоп'я, і хотіли назвати його ім'ям його батька – Захарія; 60. але його мати заговорила, кажучи:
– Ні, він буде зватися Іван.
61. Кажуть до неї: у твоїй родині нема нікого, хто звався б тим ім'ям.
62. І спитали його батька знаками, як би хотів, щоб той назвався. 63. Попросивши табличку, він написав: «Іван – його ім'я». Всі дивувались тому. 64. Тієї ж хвилини відкрились його уста і язик розв'язався, і він почав говорити та благословити Бога. 65. І страх напав на всіх їхніх сусідів; по всіх гірських околицях Юдеї про все це говорили. 66. Усі, що те чули, берегли те в своїм серці й між собою казали:
– Що з того хлоп'яти буде?
І справді, рука Господня була з ним.
67. Захарія, його батько, сповнився Святим Духом і почав пророкувати:
68. Благословен Господь, Бог Ізраїля,
що навідався і звільнив народ свій.
76. А ти, дитино, пророк Вишнього назвешся,
бо перед Господом будеш ходити, щоб приготувати йому дорогу.
80. Дитя ж росло і скріплялося на дусі та пробувало в пустині аж до дня свого об'явлення Ізраїлеві.

«Єлисавета народила сина...», - ці слова здаються нам дуже природними, повсякденними, ніби певною частиною мовчазного циклу життя. Але, якщо ми добре прислухаємося до них, то зможемо побачити, що вони скеровують нас до великої історії життя, до покликання певної людини. Іван Хреститель – пророк, місія якого бути голосом. Голосом, що відкривав серця людей, голосом, який стелив шляхи, підготовлюючи прихід Христа. За кожним народженням ховається таємниця покликання кожної людини, а кожен з нас – це є певна історія, яку ми пишемо та місія, яку виконуємо.

На прикладі Івана ми бачимо, що людське життя не починається лише з дня її народження. Воно починається ще в утробі матері, адже відчувається певна динаміка навколо самого факту зачаття Івана: радість, невіра, мовчання, сумніви, вдячність, здивування. Так само, як і наше зачаття, мабуть, викликало різні емоції у наших батьків, а наше народження також супроводжувалося скорше за все радістю. Господь покликав кожного з нас, Він промовив наше ім'я ще до нашого народження. А ти як думаєш: твоє народження було "випадковим" чи, можливо, саме так запланував Господь?

«Що з того хлоп'яти буде?», - запитували родичі та сусіди Захарії та Єлисавети. Ми, дивлячись на дитину та милуючись нею, не знаємо її майбутнього, не знаємо її потенціалу, її можливостей, її місії. Можливо, це лікар або пожежник, монахиня, художник. Колись жив один добрий вчитель, який перед кожним своїм уроком низько схиляв голову перед своїми учнями. На питання, навіщо він це робить, він відповів: «Ніхто не знає ким може стати, один з цих учнів». Наші зустрічі з іншими людьми, наші розмови, справи, вчинки – це все є наша місія та історія, яку ми пишемо.

Сьогодні пригадай свій день народження, адже це є день, в якому Господь вирішив, що цей світ не може далі існувати без тебе. Щиро подякуй Богу за своє життя і за тих людей які є, були та будуть у ньому.

Слава Отцю і Сину і Святому Духу.

Підпишіться на розсилку, будьте в курсі подій