Спробуй уявити себе посеред натовпу на дорозі, що веде до Єрусалиму. Попереду — місто, святе й знайоме. А ти стоїш серед людей, спостерігаєш за подіями, що відбуваються перед твоїми очима. І раптом все змінюється: звичайний день перетворюється на момент історії, у якому відкривається Божа сила й присутність.

Євангеліє
Мр. 49 зач. 11, 1-11.

1. В той час, коли Ісус наблизився до Єрусалиму і прийшов до Витфагії і Витанії, біля Оливної гори, він послав двох своїх учнів,

2. кажучи їм:

– Ідіть у село, що перед вами, і як тільки ввійдете у нього, найдете прив'язане осля, на яке ніхто з людей ще не сідав. Відв'яжіть і приведіть його.

3. А коли вам хто скаже: що робите? – скажіть: Господь його потребує, і негайно відішле його назад сюди.

4. Пішли вони й найшли осля, прив'язане коло дверей, на вулиці, і відв'язали його.

5. Деякі з тих, що там стояли, казали їм:

– Що робите, чому відв'язуєте осля?

6. Ті їм відповіли, як сказав Ісус, і їх відпустили.

7. Привели вони осля до Ісуса, поклали на нього свою одежу, і він сів на нього.

8. І багато хто стелили свою одіж на дорозі, інші ж різали віття на полі і стелили по дорозі.

9. Ті, що йшли попереду, і ті, що слідували ззаду, викликували:

10. – Осанна! Благословен, хто приходить в ім'я Господнє! Благословенне грядуче царство отця нашого Давида. Осанна на висоті!

11. І він увійшов у Єрусалим, у храм, і оглянув усе; а що було вже пізно, вийшов з дванадцятьма у Витанію.

Уяви, як Ісус посилає двох учнів у село. Він говорить їм: «Господь його потребує». Немає страху, немає сумніву — лише довіра. Учні йдуть і знаходять осля, прив’язаного коло дверей, і все відбувається так, як Ісус передбачив. Їхній жест простий і водночас святий: вони слухають, діють, довіряють Господові, навіть якщо навколо інші дивуються.

Подивися на дорогу до Єрусалиму: люди стелять одіж, ріжуть гілля, вигукують «Осанна!». Вони вітають Учителя, який приходить у місто, як Цар і Спаситель. Це не лише торжество зовнішнє, а глибоке визнання: тут приходить Той, хто об’єднує людей і веде до Бога. Кожен жест, кожне «Осанна» — знак віри, відданості, радісної зустрічі з Господом.

Ісус входить у місто, оглядає все, але не затримується. Він іде у Витанію зі своїми учнями. Його шлях — не для поширення слави, а для виконання Божого плану. Ми бачимо тут поєднання сили і смирення: Цар, який прийшов, щоб служити, а не лише бути шанованим.

Залишся на мить у тиші, уявляючи, що ти теж стоїш на цій дорозі. Подивися на Ісуса і подумай, чим ти можеш «стелити дорогу» Йому у своєму серці — любов’ю, слухняністю, довірою. Попроси благодаті серця, що готове прийняти Його як Царя свого життя і радісно супроводжувати на Його шляху.

Підпишіться на розсилку, будьте в курсі подій