В хвилині тиші спробую приготуватися на уважне слухання та сприйняття Божого Слова.

Сьогоднішнє Слово походить з Євангелія від Йоана 5, 30 – 6, 2.

30. Сказав Господь юдеям, які до нього прийшли: я суджу так, як чую, і суд мій справедливий, бо я шукаю не моєї волі, але волі того, хто послав мене.
31. Коли б я свідчив сам за себе, свідоцтво моє було б недостовірне. 32. Але за мене свідчить інший, і я знаю, що свідоцтво, яким він за мене свідчить, вірне. 33. Послали ви були до Івана, і він свідчив правді. 34. Та я не потребую від людей свідоцтва, але кажу вам це, щоб ви спаслися. 35. Той був світич, що горить і світить, і ви бажали деякий час тішитись його світлом. 36. Та в мене свідоцтво більше, ніж Івана: діла, що Отець дав мені, щоб я зробив, – ці самі діла, що я роблю, свідчать про мене, що Отець мене послав. 37. І Отець, який послав мене, свідчить за мене, та ви ні голосу його не чули, ні виду його не бачили ніколи. 38. І не маєте слова його, яке б у вас пробувало; ви бо не віруєте в того, кого він послав.
39. Розслідіть Писання, в яких, як гадаєте, маєте життя вічне. І вони свідчать за мене. 40. Але ви не бажаєте прийти до мене, щоб жити життям вічним.
41. Я не приймаю слави від людей. Та я пізнав вас, що не маєте в собі любови до Бога. 43. Я прийшов в ім'я Отця мого, і ви мене не приймаєте; якби хто інший прийшов у власному імені, ви б його прийняли. 44. Як ви можете вірувати, коли ви славу один від одного приймаєте, а слави, яка від єдиного Бога, не шукаєте? 45. Не гадайте, що я віщуватиму вас перед Отцем; ось той, що вас винуватить: Мойсей, на якого ви надієтесь. 46. Бо якби ви вірили Мойсеєві: може б і мені вірили: про мене бо писав він. 47. Коли ж не вірите його писанням, як моїм словам повірите?
1. По тому Ісус пішов на той бік Галилейського, тобто Тиверіядського моря. 2. Ішла за ним сила народу; бачили бо чуда, які він вчинив над недужими.

В Євангелії від Йоана важливою темою, яка повторюється багато разів, від самого прологу, є свідоцтво. Для того, щоб пізнати істину, побачити правдиве світло, знайти дорогу життя, потрібен хтось, хто тобі про це засвідчить, підкаже, спрямує. Для самого апостола Йоана таким свідком-вказівником був Йоан Хреститель, який на Йордані вказав йому на Ісуса, як на Божого Агнця. Отже, всі писання євангелиста Йоана Богослова просякнуті прагненням свідчити: «це написане, щоби ви (тобто ми з вами!) повірили, і через віру мали вічне життя та справжню радість».

Сьогодні Ісус говорить про те, що для нас, людей, є свідоцтвом про Нього. Перше свідоцтво є людське, того ж таки Йоана Хрестителя, Господнього Предтечі, яке привернуло до Сина Чоловічого його перших учнів. Те свідоцтво, хоч і вкрай важливе для самого євангелиста, однак, не є досконалим, бо є все ж таки просто людським. Найбільше ж свідчать про Ісуса самі Його діла, тобто те, що Він робить. Слова, які він проголошує, підтверджуються численними знаками Божої Сили. Цього мало бути б достатньо для того, хто є чесним перед самим собою та має відкрите серце. Та не всі слухачі Ісуса та очевидці Його діянь, однак, були цим задоволені та переконані.
А що думаю про це я?

Інше свідоцтво, про яке говорить Господь, є Писання. Книги Закону і Пророків є Божим Словом. Втіленим Божим Словом є також і Сам Син Чоловічий – Ісус Христос. Отже, все Писання в той чи іншій спосіб говорить про Нього, готує Йому дорогу. Пізнати – і впізнати в Ісусі Божого Сина, можна і треба, досліджуючи Святе Письмо. Це ще один шлях до вічного життя, до якого нас закликає сьогоднішнє Слово. Чи відповім я на цей заклик?

Господи, даруй мені відкрите серце, щоб я міг чути Твоє Слово та помічати Твої діяння в моєму житті!

Слава Отцю і Сину і Святому Духу.

Підпишіться на розсилку, будьте в курсі подій