Євангеліє
Мр 5, 22-24. 35 – 6, 1

22 Прийшов один зі старших синагоги на ім’я Яір і, побачивши Ісуса, впав Йому до ніг 23 і дуже просив Його, кажучи: Донечка моя помирає. Прийди і поклади на неї руки, щоб видужала й жила! 24 І Він пішов з ним. За Ним ішов великий натовп і тіснив Його. 35 Коли Він ще говорив, прийшли від старшого синагоги та й сказали: Донька твоя померла, навіщо ще турбувати Вчителя? 36 Ісус, почувши сказані слова, говорить старшому синагоги: Не бійся, тільки вір! 37 І Він не дозволив, щоби з Ним хтось пішов, за винятком Петра, Якова та Йоана — брата Якового. 38 Вони прийшли в дім старшого синагоги, і Він побачив метушню та тих, які дуже плакали й голосили. 39 Увійшовши, сказав їм: Чому ви метушитеся й плачете? Дитина не померла, а спить! 40 І почали сміятися з Нього. Він же, випровадивши всіх, взяв батька й матір дитини та тих, хто був з Ним, і війшов туди, де лежала дитина. 41 І, взявши дитину за руку, промовив до неї: Таліта кум, — що в перекладі означає: Дівчино, кажу тобі, встань! 42 І вмить підвелася дівчина й почала ходити, бо мала дванадцять років. І жахнулися всі відразу від великого потрясіння. 43 Та Він суворо наказав їм, щоб ніхто не довідався про це. І звелів дати їй поїсти. 1 Ісус вийшов звідти і попрямував до свого рідного краю, а за Ним йшли слідом Його учні.

Підпишіться на розсилку, будьте в курсі подій