Постараюся приготувати своє серце на уважне слухання та щире сприйняття Божого Слова.

Сьогоднішнє Слово походить з Євангелія від Матея 21, 23-27.

Одного разу, коли Ісус увійшов у храм і почав навчати, прийшли до нього первосвященики і старші народу і мовили: “Якою владою ти це чиниш? Хто тобі дав цю владу?”
24 Ісус у відповідь сказав їм: “Я теж спитаю вас про одну річ, і як ви мені на неї відповісте, то й я вам теж скажу, якою владою я творю це. 25 Йоанове хрищення – звідки було? З неба чи від людей?” Вони почали розмірковувати між собою: “Якщо ми скажемо; З неба, – то він нам скаже: Чого ж тоді ви не увірували в нього? 26 А скажемо, що від людей, – страхаємося народу, всі бо Йоана вважають за пророка.”
27 Тож вони відповіли Ісусові: “Не знаємо.” Тоді й він мовив їм: “То й я вам не скажу, якою владою я творю це. ”

Первосвященики та старшини намагаються отримати від Ісуса пряму відповідь на питання про те, хто Він такий і хто дав Йому повноваження чинити й говорити те, що він робить і чого навчає. Цікаво, що вони насправді хотіли почути? Якби Ісус їм сказав, що Він є Божим Сином і, відповідно, владу свою отримав напряму від Бога – чи вони б Йому повірили і навернулися? Навряд чи. Бо ж, зрештою, мали для цього багато нагод і до і після цього питання. Слова й діла Ісуса свідчили самі за себе і кожен, чиє серце було відкрите і незакам’яніле, міг сам пересвідчитися, що Ісус і Його слова та влада походять від Бога.

Отже, скоріше за все, хотіли просто поставити Ісуса на місце, можливо, шукали якоїсь зачіпки, щоб Його у чомусь звинуватити. Насправді не очікували відповіді, бо самі для себе вже давно все визначили. Тому і Христос не ведеться на їхні провокації та маніпуляції. Натомість, сам задає їм питання, яке має виявити міру їхньої щирості чи лицемір’я. І цей іспит первосвященики та старшини народу провалили. Не змогли сказати правди, натомість намагалися вигородити себе за допомогою лукавого «не знаємо». Відтак виявилися неспроможними прийняти та визнати правду. Тож і Ісус відмовився їм відповідати.

Подібні ситуації зустрічаються нерідко і в нашому сьогоднішньому житті. Ставимо питання, на які не хочемо почути правдивої відповіді. Намагаємося зловити одне одного на слові і використати сказане проти іншого. Маневруємо словами та їхнім сенсом, щоб радше замаскувати правду, ніж розкрити її. Така гра в слова нерідко веде до певного тактичного успіху. Досягаємо певних результатів, вводячи людей в оману чи ними маніпулюючи. Але втрачаємо щось важливіше – здатність чути і сприймати правду. Якщо так робимо, тоді одного дня ризикуємо і ми почути від Ісуса: «То й я вам не скажу…»

Боже навчи мене щирості серця та збережи від усілякого лукавства!

Слава Отцю і Сину і Святому Духу.

Підпишіться на розсилку, будьте в курсі подій