Євангеліє
Лк 23, 1-34. 44-56

1 І встали всі вони, й повели Його до Пилата. 2 Почали Його звинувачувати, кажучи: «Ми знайшли цього, який бунтує наш народ, забороняє давати кесареві данину і каже, що Він — сам Христос, Цар». 3 Пилат запитав Його, кажучи: «Ти є Цар юдеїв?» А Він у відповідь сказав йому: «Ти кажеш». 4 Пилат же сказав первосвященникам і юрбі: «Жодної вини я не знаходжу в цій людині». 5 Та вони ще наполегливіше твердили, кажучи, що Він підбурює народ, навчає по всій Юдеї, починаючи з Галілеї і аж сюди. 6 Пилат, почувши це, запитав, чи Він галілеянин. 7 Переконавшись, що Він з підвладних Ірода, відіслав Його до Ірода, який тими днями перебував у Єрусалимі. 8 Ірод, побачивши Ісуса, дуже зрадів; давно бажав Його бачити, бо чув багато про Нього і сподівався побачити від Нього якесь знамення. 9 Ставив Йому багато запитань, але Він нічого йому не відповідав. 10 Первосвященники та книжники стояли, завзято обвинувачуючи Його. 11 Ірод зі своїми воїнами, принизивши та висміявши Його, одягнув у світлий одяг і відіслав Його до Пилата. 12 Того дня Ірод і Пилат стали друзями, хоча раніше вони ворогували між собою. 13 Пилат, покликавши первосвященників, начальників та людей, 14 сказав їм: «Привели ви мені цю людину як того, хто підбурює народ. І ось, я перед вами допитував і не знайшов у цій людині жодної провини з того, в чому її обвинувачуєте. 15 Так само й Ірод, який повернув Його нам. Отже, нічого вартого смерті Він не зробив; 16 тож, покаравши Його, відпущу. 17 [Треба ж було йому щосвята відпускати їм когось одного]. 18 Та вони всі разом закричали, вигукуючи: «Візьми цього, а відпусти нам Варавву!» 19 Варавва був ув’язнений за якийсь заколот у місті й за вбивство. 20 А Пилат, бажаючи відпустити Ісуса, знову заговорив до них. 21 Та вони кричали, вигукуючи: «Розіпни, розіпни Його!» 22 Тож він утретє сказав їм: «Яке ж зло Він зробив? Нічого вартого смерті не знайшов я в Ньому. Я покараю Його й відпущу». 23 Однак вони наполягали гучними голосами, вимагали Його розіп’яти, і голоси їхні перемогли. 24 І Пилат присудив згідно з їхніми вимогами: 25 відпустив того, за кого вони просили, який за бунт і вбивство був посаджений до в’язниці, а Ісуса видав на їхню волю. 26 І повели Його. Взявши якогось Симона з Киринеї, який йшов з поля, поклали на нього нести за Ісусом хрест. 27 Ішла ж за Ним велика юрба народу та жінки, які голосили й оплакували Його. 28 Повернувшись до них, Ісус сказав: «Дочки єрусалимські, не плачте за Мною, краще плачте за собою та за своїми дітьми, 29 бо ось настають дні, коли скажуть: “Блаженні неплідні й утроби, які не родили, і груди, які не годували! 30 Тоді почнуть казати горам: “Упадіть на нас!” — і горбам: “Покрийте нас!” 31 Адже коли із зеленим деревом це роблять, то що станеться із сухим?» 32 І вели з Ним на страту також інших двох злочинців. 33 І коли прийшли на місце, яке зветься Череповище, тут розіп’яли Його й злочинців — одного праворуч, а другого — ліворуч. 34 Ісус говорив: «Отче, прости їм, бо вони не знають, що роблять». А ті, які ділили Його одяг, кидали жереб. 44 І коли настала шоста година, наступила темрява по всій землі — до дев’ятої години; 45 померкло сонце, а завіса храму роздерлася надвоє. 46 Скрикнувши гучним голосом, Ісус промовив: «Отче, у Твої руки передаю свій дух!» Сказавши це, Він віддав духа. 47 Побачивши те, що сталося, сотник прославив Бога, промовляючи: «Справді, праведний був цей чоловік!» 48 Численні юрби, які прийшли на це видовище, спостерігаючи те, що сталося, били себе в груди й верталися. 49 На віддалі стояли й дивилися всі Його знайомі та жінки, які йшли за Ним із Галілеї. 50 Один чоловік, на ім’я Йосиф, з юдейського міста Ариматеї, який був радником, людина добра й праведна, — той, хто не пристав до ради та до їхньої справи, — 51 і який очікував Божого Царства, 52 підійшовши до Пилата, він попросив тіло Ісуса; 53 знявши його, він обгорнув полотном і поклав у висічену гробницю, де ще ніколи ніхто не лежав. 54 Була п’ятниця, і надходила субота. 55 А жінки, котрі йшли слідом, — ті, які прибули з Ним із Галілеї, — побачили гріб і як було покладене Його тіло. 56 Повернувшись, вони приготували пахощі та миро, а в суботу спочивали, згідно із заповіддю.

Підпишіться на розсилку, будьте в курсі подій