Євангеліє
Йо 4, 5-42 5

Він приходить до самарійського міста, що називається Сихар, поблизу поля, яке Яків дав своєму синові Йосифові. 6 Була там криниця Якова. Ісус, втомившись з дороги, сів отак біля криниці. Було десь близько шостої години. 7 Приходить жінка із Самарії по воду. Каже їй Ісус: Дай Мені напитися! 8 Учні ж Його пішли в місто, щоб купити їжі. 9 Тоді жінка-самарійка промовила до Нього: Як Ти, будучи юдеєм, просиш пити в мене, коли я — жінка-самарійка? Адже юдеї не спілкуються із самарійцями! 10 Ісус у відповідь сказав їй: Коли б ти знала Божий дар і хто Той, що говорить тобі: Дай мені напитися! — ти просила б у Нього, і Він дав би тобі живої води. 11 Каже йому жінка: Пане, Ти не маєш відра, а криниця глибока, звідки маєш живу воду? 12 Хіба Ти більший за нашого батька Якова, який дав нам криницю: і сам з неї пив, і сини його, і худоба його? 13 У відповідь Ісус сказав їй: Кожний, хто п’є цю воду, буде спраглий знову, 14 а хто питиме воду, яку Я йому дам, не матиме спраги повік, бо вода, яку Я йому дам, стане в ньому джерелом води, що тече в життя вічне. 15 Каже Йому жінка: Пане, дай мені цієї води, щоб я не мала спраги й не приходила сюди черпати! 16 Говорить їй [Ісус]: Іди, поклич свого чоловіка і приходь сюди. 17 У відповідь жінка сказала Йому: Не маю я чоловіка. Каже їй Ісус: Добре ти сказала, що не маєш чоловіка, 18 бо п’ятьох чоловіків ти мала, і той, якого нині маєш, не є твоїм чоловіком. Це ти правду сказала. 19 Каже жінка Йому: Пане, я бачу, що Ти — Пророк. 20 Наші предки поклонялися на цій горі, а ви кажете, що в Єрусалимі те місце, де потрібно поклонятися. 21 Ісус промовив до неї: Жінко, вір Мені, що надходить час, коли ні на цій горі, ні в Єрусалимі не будете поклонятися Отцеві. 22 Ви поклоняєтеся Тому, кого не знаєте; ми ж поклоняємося Тому, кого знаємо, бо спасіння від юдеїв. 23 Але надходить час, — і вже тепер він є, — коли правдиві поклонники будуть поклонятися Отцеві в Дусі та істині, бо Отець шукає собі таких поклонників. 24 Бог є Дух, і хто Йому поклоняється, повинен поклонятися у Дусі та істині. 25 Відказує Йому жінка: Знаю, що прийде Месія, який називається Христос; коли Він прийде, то сповістить нам усе! 26 Каже їй Ісус: Це Я — Той, хто говорить з тобою! 27 І тоді надійшли Його учні й дивувалися, що Він розмовляв із жінкою. Однак ніхто з них не спитав: Чого хочеш? — або: Чому розмовляєш з нею? 28 А жінка залишила своє відро, пішла до міста й каже людям: 29 Ходіть і подивіться на Чоловіка, який мені сказав усе, що я зробила! Чи часом Він не Христос? 30 Вони вийшли з міста й пішли до Нього. 31 Тим часом учні просили Його, кажучи: Равві, їж! 32 Та Він сказав їм: Я маю їсти поживу, якої ви не знаєте. 33 Тоді учні почали перемовлятися між собою: Чи не приніс хто Йому їсти? 34 Каже їм Ісус: Моя пожива — чинити волю Того, хто послав Мене, та довершити Його справу. 35 Чи не кажете ви, що за чотири місяці настануть жнива? А я кажу вам: Підійміть ваші очі й погляньте на ниви, які вже дозріли для жнив. 36 Хто жне, той одержує нагороду і збирає врожай для вічного життя, щоб разом раділи ті, хто сіє і хто жне. 37 Адже тут справджується приказка: Один сіє, а інший жне. 38 Я послав вас жати там, де ви не трудилися; інші трудилися, а ви пожинаєте їхню працю! 39 Багато самарійців з того міста повірило в Нього через слова, які засвідчила жінка: Він сказав мені все, що я зробила. 40 Ось чому, коли прийшли до Нього самарійці, то просили Його, щоби побув у них. І Він пробув там два дні. 41 Значно більше повірило через Його слово. 42 Жінці ж казали: Вже не через твоє свідчення віримо, а тому, що самі чули та знаємо, що Він — справжній Спаситель світу, [Христос].

Підпишіться на розсилку, будьте в курсі подій