Євангеліє
Мр 6, 45–53

45 І негайно Ісус змусив своїх учнів сісти в човен і раніше за Нього пливти на той бік, до Витсаїди, а Він тим часом відпустить людей. 46 І, відпустивши їх, Він пішов на гору помолитися. 47 А як настав вечір, човен був серед моря, а Він сам-один на суходолі. 48 Побачивши, що втомилися від веслування, — бо вітер дув супроти них, — близько четвертої сторожі ночі Він підійшов до них, ідучи по морю, і хотів їх минути. 49 Вони ж, побачивши, що Він іде по морю, подумали, що то привид, і закричали, 50 бо всі Його побачили і занепокоїлися. І тут же Він заговорив до них, і сказав їм: Кріпіться, це Я, не бійтеся! 51 Він увійшов до них у човен — і вітер ущух. 52 А в собі вони все ще були сповнені жаху, тому що не зрозуміли чуда з хлібами, бо їхнє серце було закам’янілим. 53 І, перепливши, вони прибули до Генісаретської землі й причалили.

Підпишіться на розсилку, будьте в курсі подій