Сядь поруч з Ісусом і подумай, які форми релігійної практики були тобі близькі останнім часом. Розкажи Йому про них.

Євангеліє
Лк. 11, 42–46

Сказав Господь до юдеїв, які до нього прийшли:

42 Горе вам, фарисеї, бо ви даєте десятину з м'яти, рути та всякої городини, але занедбуєте правосуддя і любов Божу! І це треба було робити, і того не лишати.

43 Горе вам, фарисеї, що любите перші місця в синагогах та привітання на майданах.

44 Горе вам, бо ви, як оті гроби непомітні, по яких люди зверху ходять і не знають того.”

45 Озвавсь тоді один із учителів закону: “Учителю! - кажучи це, ти й нас ображаєш.”

46 Він же відповів: “Горе й вам, учителям закону, бо ви накладаєте на людей тягарі, які важко носити, самі ж до тих тягарів і пальцем не доторкнетеся.

Фарисеї були групою, яка надавала великого значення ритуальній поведінці. Жертвопринесення, молитва в синагозі та публічні жести віри були важливими для них. Вони вірили, що це забезпечить їм спасіння та Божу прихильність. Однак Ісус не хвалить таке ставлення — йому бракує доброти, розуміння та любові. Він критикує фарисеїв за це.

Усі жести та поведінка, які мали гарантувати спасіння фарисеїв, Ісус показує як порожні. Вони не передають Божої любові та справедливості і тому втрачають сенс. Ісус наголошує, що жоден ритуал не може перевершити чисте добро та дії, сповнені любові.

Божа любов має бути на першому місці — вона має спонукати людину до дії. Подумайте, що найчастіше мотивує вас молитися, поститися чи публічно сповідувати віру. Розкажіть про це Ісусу чесно.

В кінці цієї молитви попросіть Ісуса про віру, сповнену любові та справедливості Бога.

Підпишіться на розсилку, будьте в курсі подій