Щоб увійти в цю молитву, згадай людину, яка є для тебе по-справжньому близькою, якій ти довіряєш.

Затримайся на мить і прислухайся до почуттів, що народжуються в тобі, коли думаєш про неї.

Євангеліє
Лк. 23, 39-43

39. Один із злочинців, що висів, зневажав його, кажучи:

– Хіба ти не Христос? Спаси себе і нас!

40. А другий, озвавшися, скартав його й мовив:

– Чи не боїшся Бога, ти, що покутуєш ту саму кару?

41. Ми бо несемо кару, гідну наших учинків, цей же не зробив нічого злого.

42. І додав:

– Ісусе, згадай мене, як прийдеш у твоїм царстві.

43. Ісус сказав до нього:

– Істинно кажу тобі: сьогодні будеш зо мною в раї.

Зустріч з Ісусом на хресті — посеред болю і страждання — спонукає одного з розбійників визнати правду про себе і своє життя. Він кається, визнає Ісуса Месією і навертається.
Інший же займає зовсім іншу позицію: попри власний біль і безвихідь, він приєднується до натовпу й насміхається з Ісуса.

Зупинися на мить і подумай: яку поставу ти найчастіше займаєш перед Богом у хвилини труднощів і болю?
Чи наближаєшся до Нього з довірою — чи, навпаки, віддаляєшся?

Близькість до Ісуса в щоденному житті відкриває нам правду про самих себе, допомагає віднайти власне покликання і дорогу до спасіння.
Людина, яка прагне зрозуміти себе, покликана прийти до Христа з усім: зі своїми тривогами, слабкостями, гріхами — з усім своїм життям і навіть смертю.
Як ти можеш будувати такі стосунки з Ним?

Прохання доброго розбійника:

«Згадай мене, Господи, коли прийдеш у Своє Царство»,

сповнене глибокої довіри. Це віра в незмінну Божу любов і вірність Його обітниці спасіння.
Вслухайся ще раз у слова Євангелія — і зверни увагу на слова, які Ісус промовляє також до тебе.

Ісус прагне бути поруч із тобою.
Чи є щось, чим ти хочеш поділитися з Ним саме тепер?
А якщо слів немає — просто залишайся в Його присутності, дозволяючи Його любові огортати тебе.

Підпишіться на розсилку, будьте в курсі подій