Зроби глибокий вдих і відчуй себе присутнім біля Ісуса. Уяви натовп, людей, які тиснуться, і серця, повні страху та надії. Дозволь собі зупинитися і побачити, як віра тих, хто звертається до Нього, торкається Божої сили. Відкрий серце, щоб прийняти Його присутність і зцілення.

Євангеліє
Лк. 8, 41–56

41 В той час один чоловік приступив до Ісуса, Яір на ім'я, який був головою синагоги. Припавши до ніг Ісуса, він почав його просити зайти до нього в хату,

42 бо була в нього дочка одиначка, яких дванадцять років, і вона вмирала. І як він ішов туди, люди тиснулися до нього.

43 Аж тут жінка якась, що була хвора дванадцять років на кровотечу й витратила на лікарів увесь свій прожиток, і ніхто з них не міг її оздоровити,

44 підійшовши ззаду, доторкнулась краю його одежі й умить стала здоровою - спинилась її кровотеча.

45 Ісус спитав: “Хто доторкнувся мене?” А що всі відпекувались, Петро мовив: “Наставниче, то люди коло тебе юрмляться і тиснуться.”

46 Ісус же сказав: “Хтось доторкнувся до мене, бо я чув, як сила вийшла з мене.”

47 Побачивши жінка, що не втаїлася, тремтячи підійшла й упавши йому до ніг, призналася перед усіма людьми, чому до нього доторкнулась і як негайно одужала.

48 Сказав їй Ісус: “Дочко, віра твоя спасла тебе, йди в мирі!”

49 Він говорив ще, як приходить хтось від голови синагоги і каже: “Твоя дочка померла, не турбуй більш Учителя.”

50 Ісус почувши це, озвався до нього: “Не бійся, тільки віруй, і вона спасеться.”

51 Прийшовши до хати, він не пустив нікого з собою всередину, крім Петра, Йоана та Якова з батьком та матір'ю дитини.

52 Всі плакали за нею і голосили. Він же мовив: “Не плачте, вона не вмерла, вона тільки спить.”

53 І ті сміялися з нього, бо знали, що вмерла.

54 А він узяв її за руку й голосно промовив: “Дівчино, пробудися!”

55 І дух її повернувсь до неї, і вона миттю встала. Тоді він звелів дати їй їсти.

56 Батьки ж її були здивовані вельми, та він наказав їм нікому не говорити, що сталося.

У сьогоднішньому уривку бачимо віру, яка перемагає страх і відчай. Яір, голова синагоги, приходить до Ісуса з повною довірою, знаючи, що тільки Він може врятувати його доньку. Його серце відкривається перед Господом, навіть коли обставини здаються безнадійними. Подумай, чи є у твоєму житті ситуації, де ти можеш сміливо довіритися Ісусові, не зважаючи на страх чи сумніви.

Тут також є жінка, яка страждала дванадцять років. Вона діяла тихо, майже непомітно для інших, але її віра була могутньою. Один дотик до Ісуса змінив усе її життя. Часто ми прагнемо великих чудес і помітних результатів, але Ісус бачить наше серце і реагує на віру, навіть тиху та скромну. Згадай свої «маленькі доторки» до Бога — молитви, добрі вчинки, щирі зусилля. Яка віра живе у твоєму серці сьогодні?

Коли Ісус приходить до дитини Яіра, Він наказує не боятися і вірити. Навіть смерть, що здавалася остаточною, не зупиняє Божої сили. Він спокійно звертається до тих, хто плаче, і відкриває їм нову надію. Іноді ми теж стикаємося з моментами, коли здається, що все втрачено. Чи готовий ти довіритися Ісусові, навіть коли нічого не видно і всі навколо сумують?

Подумай про свої страхи, тривоги та сподівання. Прийди до Ісуса з вірою, яка довіряє Йому повністю. Як жінка і Яір, дозволь Йому доторкнутися до твого життя, принеси зцілення та нове життя. Поговори із Ним про свої переживання і довір Йому все, що важко, сумно чи страшно.

Підпишіться на розсилку, будьте в курсі подій