Ми не завжди перебуваємо у добрій фізичній та психічній формі. У нас бувають хороші дні, але й погані, коли ні робота, ні стосунки, ні відпочинок не приносять задоволення. Подібна ситуація спостерігається і в нашому духовному житті.

Євангеліє
Лк. 8, 5–15

5 “Вийшов сіяч сіяти своє зерно. І як він сіяв, одне впало край дороги й було потоптане, і птиці небесні його видзьобали.
6 Друге упало на камінь і, зійшовши, висхло, бо вогкости не мало.
7 Інше впало між тернину, і тернина, вигнавшися з ним вкупі, його заглушила.
8 Врешті, інше впало на добру землю і, зійшовши, сторицею вродило.” Кажучи це, Ісус голосно мовив: “Хто має вуха слухати, нехай слухає.”
9 Учні його спитали, що б вона могла значити, оця притча.
10 Він сказав їм: “Вам дано знати тайни Божого Царства; іншим же в притчах, щоб вони, дивлячись, не бачили, і слухаючи, не розуміли.
11 Ось що значить оця притча: зерно це слово Боже.
12 Тії, що край дороги, це ті, що слухають, та потім приходить диявол і вириває геть з їх серця слово, щоб вони не увірували та й не спаслися.
13 Ті ж, що на камені, це тії, що, почувши, з радістю приймають слово, але не маючи коріння, вірують дочасу й під час спокуси відпадають.
14 А те, що впало між тернину, це ті, що вислухавши, ідуть, та клопоти, багатства і життєві розкоші їх душать, і вони не дають плоду.
15 Нарешті, те, що на землі добрій, це ті, що чувши слово серцем щирим, добрим, його держать і дають плід у терпінні.

Наше серце – це ґрунт, у який падає зерно Слова. Це не просто один тип ґрунту. Його якість залежить від нашого поточного настрою. Наші серця мають різну сприйнятливість до Слова Божого. У який ґрунт твого серця сьогодні падає Слово Боже? Намагайся спостерігати за ним без осуду.

Що ми можемо зробити, так це піклуватися про ґрунт нашого серця. Ми можемо підготувати його, розпушити та удобрювати. Засоби для цього включають: регулярний час молитви, відданість внутрішній тиші та загальну гігієну життя. Найблагородніші духовні бажання програють через брак щоденної організації, перевтому та недосипання. Чого найбільше потребує ґрунт твого серця зараз?

Наше завдання – підготувати ґрунт, а не піклуватися про зерно. Воно подбає про себе саме та принесе відповідні плоди. Ми часто порівнюємо наш духовний урожай з іншими або з тим, що ми пережили раніше. Це не доцільно. Слово приходить до нас тут і зараз, у конкретному контексті життя, потреб та можливостей. Які плоди воно вже приносить у тобі?

Якщо хочеш, подякуй зараз за всі духовні врожаї, які зерно Божого слова принесло у твоєму серці.

Підпишіться на розсилку, будьте в курсі подій