Згадай коли ти востаннє вирушав у довгу подорож. Занурся у той особливий дух підготовки до неї.

Євангеліє
Мр. 6, 7–13

7 І покликав дванадцятьох і заходився їх посилати по двох, даючи їм владу над нечистими духами.

8 І наказав їм, щоб нічого не брали на дорогу, крім палиці самої, - ні хліба, ні торбини, ані грошей у гаманець;

9 щоб обувались у сандалі й не вдягались у дві одежі.

10 І говорив їм: До якого б дому ви тільки зайшли, там перебувайте, аж поки не вийдете звідти.

11 А коли в якомусь місці вас не приймуть і не слухатимуть вас, то, виходивши звідтіль, обтрусіть порох із ваших підошов - на свідоцтво їм.

12 Вони, вийшовши, проповідували покаяння,

13 і виганяли численних бісів, а й намащували олією чимало хворих та оздоровлювали.

Господь постійно посилає Своїх учнів у різні місця. Що це може означати для твого життя? Яке твоє життєве покликання — те мирне запрошення, що витікає безпосередньо з твого серця?

Ісус посилає учнів парами. Так вони можуть звіщати Добру Новину не лише словами, а й самим життям — тим, як вчення Вчителя з Назарета змінило їхні стосунки. Які з твоїх стосунків можуть найбільше надихати інших на близькість, уважність і ніжність?

Виконуючи наказ Ісуса, учні кликали до навернення. Слухаючи знову сьогоднішнє Євангеліє, дозволь його словам навертати тебе до дедалі більшої щоденної любові. Через цю любов Бог може творити справжні чудеса.

Наприкінці поговори з Ісусом про те, що зупинило тебе чи зворушило в сьогоднішній молитві.

Підпишіться на розсилку, будьте в курсі подій