Уяви, що ти поруч з Ісусом у останню ніч Його земного життя. Навколо темрява, тиша, напруження. Попереду події, яких ніхто з учнів до кінця не розуміє. Спробуй не просто слухати текст, а бути там: дивитися, слухати, відчувати. Попроси Бога, щоб сьогоднішнє Євангеліє торкнулося саме тих місць у твоєму серці, які зараз найбільше потребують світла.

Євангеліє
Лк. 109 зач. 22, 39-42; 45 – 23, 1

39. Тоді він вийшов і пішов, як звичайно, на Оливну гору. Слідом за ним пішли і його учні. 40. Як же прибув на місце, сказав їм:

– Моліться, щоб не ввійти в спокусу.

І сам відійшов від них так далеко, як кинути каменем, і, впавши на коліна, почав молитися:

42. – Отче, якщо хочеш, віддали від мене цю чашу, однак хай не моя, а твоя буде воля!

45. Він підійшов до учнів і застав їх сплячими від смутку. 46. І сказав їм:

– Чого спите? Вставайте й моліться, щоб не ввійти в спокусу.

47. Він говорив ще, аж тут надходить юрба, і на її чолі йде один з дванадцятьох, на ім'я Юда; він підійшов до Ісуса, щоб його поцілувати. 48. Ісус сказав до нього:

– Юдо, поцілунком видаєш Сина чоловічого?

49. Побачивши, до чого доходить, сказали ті, що були з Ісусом:

– Господи, чи не вдарити нам мечем?

50. І вдарив один із них слугу первосвященика й відтяв йому праве вухо. 51. Ісус озвався:

– Лишіте!

І доторкнувшися до вуха, зцілив його. 52. Тоді Ісус сказав до первосвящеників, начальників сторожі храму і старших, що були вийшли проти нього:

– Неначе на розбійника ви вийшли з мечами та киями!

53. Коли я щодня був з вами в храмі, ви не наклали рук на мене; та це ваша година і влада темряви.

54. Схопивши Ісуса, вони повели його і привели в дім первосвященика. Петро ішов слідом за ним здалека.

55. І коли вони розклали вогонь посеред двору та посідали вкупі, сів і Петро між ними. 56. Побачила його одна слугиня, як він сидів біля багаття, і, приглянувшись до нього пильно, каже:

– І цей з ним був!

57. Він відрікся, кажучи:

– Не знаю його, жінко!

58. Та трохи згодом другий, побачивши його, каже:

– І ти з них.

Але Петро відповів:

– Ні, чоловіче!

59. По якійсь годині хтось інший почав настоювати кажучи:

– Справді, і цей з ним був! Таж він із Галилеї!

60. Петро озвавсь:

– Не знаю, чоловіче, що кажеш.

І зараз же, як він говорив ще, запіяв півень. 61. І тут Господь, обернувшись, глянув на Петра, і згадав Петро слово, яке Господь йому сказав був: «Петре, перше ніж запіє півень, ти нині мене відречешся тричі». 62. І вийшовши звідти заплакав гірко.

63. Тим часом люди, що держали його, над ним знущалися і били його. 64. І закривши йому очі, питали:

– Пророкуй, хто той, що тебе вдарив.

65. І багато іншого, глузуючи, говорили на нього.

66. Як же настав день, зібралася рада старших народу, первосвященики та книжники. І привели його на суд свій 67. і казали:

– Якщо ти Христос, скажи нам.

Він відповів їм:

– Коли скажу вам, не повірите, 68. і якщо вас спитаю, не відповісте. 69. Віднині Син чоловічий сидітиме по правиці Божої Сили.

70. Усі сказали:

– То ти – Син Божий?

Він сказав до них:

– Ви кажете, що це я.

71. Сказали ті:

– Навіщо нам ще свідки? Самі ми чули з уст його.

1. Тоді вся їхня громада встала, повели його до Пилата.

Ісус стає на коліна і молиться: «Отче… хай буде Твоя воля».
Він не втікає від страху, не заперечує болю. Він приносить усе Отцеві. Подивися на свої тривоги, невизначеність, ситуації, які лякають.
Чи намагаєшся ти все тримати під контролем сам?
Спробуй разом з Ісусом сказати: «Отче, це важко… але довіряю Тобі».

Юда підходить із поцілунком. Учні хапаються за меч. Навколо хаос і агресія.
А Ісус зцілює пораненого ворога. Подивися на свої реакції, коли тобі боляче або несправедливо. Чи не хочеться «вдарити у відповідь» — словом, холодом, образою? Ісус показує іншу силу — силу любові, яка не перестає бути добром навіть у темряві. Попроси в Нього такого серця.

Петро відрікається. Страх перемагає його відвагу.
І тоді — погляд Ісуса. Не крик, не докір. Погляд, що пронизує і пробуджує. Згадай свої «відречення» — моменти, коли ти змовчав, відступив, злякався бути вірним. Тепер уяви, що Ісус дивиться на тебе так само — не щоб принизити, а щоб повернути. Дозволь цьому поглядові торкнутися тебе.

Побудь кілька хвилин у тиші поруч з Ісусом цієї ночі.
Скажи Йому своїми словами, де тобі важко довіряти, кого важко любити, у чому ти впав. І тихо попроси: «Господи, дай мені серце, що молиться у випробуванні, любить у темряві і повертається до Тебе після кожного падіння».

Підпишіться на розсилку, будьте в курсі подій