Уяви, як Ісус із великою стурбованістю дивиться на натовп перед Собою. Прислухайся до того, що Він зробив для цих людей.

Євангеліє
Мр. 6, 30–45

30 Апостоли ж зійшлися до Ісуса й розповіли йому про все, що робили й чого навчали.

31 Він їм і каже: Ідіть самі одні осторонь, десь насамоту, та й відпочиньте трохи. Бо тих, що приходили й відходили, так було багато, що вони не мали часу навіть щось перекусити.

32 І відплили вони човном у відлюдне місце самі одні.

33 Але бачили їх, як вони відпливали, й багато впізнали їх, тож пішки збіглись туди з усіх міст та й випередили їх.

34 Вийшовши Ісус, побачив силу народу - і змилосердився над ними, були бо вони, немов вівці, що пастуха не мають. І він навчав їх чимало.

35 А коли була вже пізня година, приступили до нього його учні й кажуть: Місце самотнє тут, та й час уже пізній.

36 Відпусти їх, хай собі підуть в околишні слободи й села та куплять собі щось із'їсти.

37 А він у відповідь їм: Дайте ви їм їсти. Ті йому й кажуть: Чи не піти нам та купити хліба за двісті динаріїв і дати їм спожити?

38 Він і же каже їм: Скільки хлібів маєте? Підіть та подивіться. Розвідались вони і кажуть: П'ять, ще й дві риби.

39 Тоді він повелів їм посадити всіх гуртками на моріжку.

40 І посідали гуртками по сотнях та півсотнях.

41 Узяв він п'ять хлібів і дві риби та й, поглянувши на небо, поблагословив, розломив хліби й став роздавати учням, щоб клали перед тими. А й дві риби розділив між усіма.

42 І їли всі - й наситились.

43 І назбирали кусків хліба повних дванадцять кошиків, ще й рештки риби.

44 Тих же, що їли хліби, було п'ять тисяч чоловік!

45 І відразу ж спонукав своїх учнів сідати в човен і плисти поперед нього на той бік до Витсаїди, - поки він відпустить народ.

Ісус бачить, що людям навколо Нього чогось бракує. Бог пильний і дбайливо прагне задовольнити потреби людства. Та іноді тобі може здаватися, що Він не помічає твоїх потреб. Про яку з них Бог піклується найбільше?

«Дайте ви їм їсти», — каже Ісус учням. Богові потрібні люди, і Він запрошує їх співпрацювати з Ним у справі насичення інших. Але їжі замало для повноцінного життя. Ти живишся також словами, які чуєш, і діями, які досвідчуєш від інших. Навіть маленькі добрі жести можуть допомогти людині поруч із тобою відчути та прийняти любов.

Після помноження хлібів, коли всі наїлися досхочу, зібрали ще дванадцять кошиків окрушин. Бог настільки щедрий у даванні, що ти не можеш вмістити все. Подивися, як Він живить, дає й насичує тебе.

Наприкінці поговори з Богом, як друг із другом, про те, що відбулося в цій молитві.

Підпишіться на розсилку, будьте в курсі подій