Спочатку спробуй згадати ситуацію, коли тобі довелося довго чекати на важливу подію у твоєму житті. Відчуй усі емоції, які супроводжували це очікування — нетерпіння, тривогу, надію.

Євангеліє
Лк. 12, 42–48

42 СказавГосподь: “Хто ж це той вірний і кмітливий управитель, якого пан настановить над челяддю своєю, щоб дати їй у визначену пору мірку пшениці?

43 Щасливий той слуга, пан якого, прийшовши, знайде, що він так робить.

44 Істинно кажу вам, що він його поставить над своїм маєтком.

45 Коли ж слуга той скаже в своїм серці: Бариться мій пан, не приходить, - і почне бити слуг та служниць, їсти і пити та й упиватись,

46 то пан того слуги прийде дня, якого він не сподіється, й години, якої він не знає, і відлучить його та й між невірними призначить йому долю.

47 Той, що, знавши волю свого пана, не приготував, ані не зробив по його волі, буде тяжко битий.

48 А той, що її не знав і зробив каригідне, буде мало битий. Від усякого, кому дано багато, багато від нього й вимагатимуть; а кому повірено багато, від того більше зажадають.

Пильність і очікування — це звичайні періоди в житті. Вони можуть бути пов’язані з надією, а можуть супроводжуватися страхом. Згадай ще одну таку ситуацію. Якими були твої думки та дії тоді? Чи це був час підготовки, чи, можливо, спроби відволіктися, зосередитися на інших справах?

Особлива складність виникає, коли ми не знаємо точного моменту очікуваної події. Це часто спонукає нас бути постійно пильними. Ісус говорить про це в сьогоднішньому Євангелії. Такою несподіванкою є кінець земного життя, остання зустріч із Богом. Перед цією несподіванкою Бог запрошує нас до пильності — жити з Ним і зустрічатися з Ним у нашому тут і зараз якнайповніше. Що це означає для тебе?

Спостерігати з Божої точки зору — означає жити свідомо та добре тут і зараз. Послухай Євангеліє ще раз так, ніби Ісус говорить тільки до тебе, до твого сьогодні.

Наприкінці помолися про благодать бути відкритим до вибору того, що наближає тебе до Бога.

Підпишіться на розсилку, будьте в курсі подій