Коли ти глибоко переймаєшся чимось, ти готовий багато зробити і багато чим пожертвувати, щоб цього досягти. На початку цієї молитви згадай моменти, коли ти всіма силами прагнув чогось, і які почуття перенаповнювали тебе тоді.

Євангеліє
Лк. 5, 17–26

17 Раз якось, коли Ісус навчав, були при тому фарисеї та учителі закону, що поприходили з усіх сіл Галилеї та Юдеї і з Єрусалиму; і сила Господня була на ньому, щоб оздоровляти.

18 Аж; ось люди несуть на ліжку чоловіка, що був розслаблений; вони шукали способу, як би його внести та перед ним покласти.

19 І, не знайшовши, кудою б його внести через натовп, вилізли на крівлю і крізь череп'яну стелю спустили його з ліжком на середину перед Ісуса.

20 Бачивши їхню віру, Ісус мовив: “Чоловіче, прощаються тобі твої гріхи!”

21 А книжники та фарисеї почали міркувати: “Хто це такий, що говорить богохульства? Хто може гріхи відпускати, крім одного Бога?”

22 А Ісус же, знаючи думки їхні, відповів їм: “Чому так думаєте в серцях ваших?

23 Що легше, сказати: Відпускаються тобі твої гріхи, - чи сказати: Встань і ходи?

24 Та щоб ви знали, що Син Чоловічий має владу на землі гріхи відпускати”, - мовив розслабленому: “Кажу тобі: Встань, візьми твоє ліжко та й іди додому.”

25 І вмить він устав у них перед очима, взяв те, на чому лежав, і пішов до свого дому, славлячи Бога.

26 А всі остовпіли від здивування та прославляли Бога. Вони переповнилися страхом і казали: “Сьогодні бачили ми дивні речі.”

У паралізованій людині Господь Ісус бачить перш за все серце, поранене гріхом. Він прагне зцілити серце цієї людини, бо вільне, живе серце — це шлях до справжнього, рясного життя. Ісус також бажає, щоб твоє серце було вільним від паралічу гріха, слабкості та самотності. Зосередься на цьому бажанні Бога.

Паралізований чоловік із сьогоднішнього Євангелія не міг сам прийти до Ісуса. Ми не знаємо, чи були чоловіки, які принесли його, близькими до нього. Ми знаємо лише, що вони відчайдушно хотіли допомогти, щоб він зустрівся з Ісусом. З вдячністю подумай про тих, хто привів тебе або несе тебе до Ісуса. Згадай обличчя тих, кого ти знаєш, але також подумай про тих, хто несе тебе як Церква, як спільнота людей.

У світі є багато людей, які страждають від паралічу. Привести паралізованих до Ісуса не означає просто молитися за них. Це також вимагає любові, яку ти можеш виразити простими жестами: надсилаючи повідомлення, купуючи квіти, випиваючи разом каву або ведучи щиру розмову. Усі ці знаки, виконані з вірою та любов’ю, закликають присутність Господа Ісуса. Слухаючи сьогоднішнє Євангеліє ще раз, подумай, як ти можеш привести Ісуса своїм близьким.

Наприкінці молитви подякуй Богові за любов, яку Він має до тебе, і за людей, яких Він поміщає на твоєму життєвому шляху.

Підпишіться на розсилку, будьте в курсі подій