Уяви, як Ісус обіймає тебе, можливо, міцно притискає до Себе. Він поруч, дуже близько до тебе.

Євангеліє
Мт. 10, 16-22.

Сказав Господь своїм учням:

16. Оце я посилаю вас, немов овець серед вовків. Будьте, отже, мудрі, як змії, і прості, як голубки.

17. Стережіться людей, бо вони видадуть вас синедріонам і бичуватимуть вас по своїх синагогах.

18. Волочитимуть вас і до правителів, і до царів за мене, щоб свідчити перед ними й поганами.

19. І коли видадуть вас, не журіться, як або що вам говорити; вам буде дано на той час, що масте говорити;

20. не ви бо будете говорити, а Дух Отця вашого в вас говоритиме.

21. Брат видасть на смерть брата й батько дитину; діти повстануть на батьків і будуть їх убивати.

22. Вас ненавидітимуть усі за моє ім'я, але хто витримає до кінця, той спасеться.

Спробуй почути ці слова Ісуса не наодинці. Поруч із Ним стоїть Марія. Вона знає, що означає недружній світ: погляди, які не розуміють, слова, що ранять, тиша, сповнена загрози. Вона чує, як Ісус говорить про переслідування і ненависть, і дивиться на тебе з тією тихою увагою Матері, яка вже колись зберігала у серці пророцтво Симеона: «Тобі ж самій меч прошиє душу».
Зупинися на мить і прислухайся до себе. Які почуття народжуються в тобі зараз? Можливо, страх, смуток, тривога чи втома. Назви їх у присутності Ісуса і Марії — без осуду, так, як дитина називає те, що болить.

Марія вчить, що почуття — не вороги. Вони, як тихі голоси серця, відкривають глибші прагнення. Страх може говорити про спрагу безпеки, відкинутість — про потребу бути прийнятим, гнів — про поранену гідність. Подивися на свої почуття разом з Нею. Запитай себе: яку цінність вони захищають? Про що моє серце насправді просить Бога?

За мить ти знову почуєш євангельські слова. Зверни увагу, що Ісус не закликає до безплідного героїзму. Він говорить про мудрість, про розпізнання, про рух — навіть про втечу, коли це єдиний шлях зберегти життя і покликання. Марія добре знає цю дорогу: нічна втеча до Єгипту, довіра без пояснень, слухняність, яка народжується з глибокого слухання Бога. Подумай, як ти зазвичай реагуєш на труднощі. Чи дозволяєш почуттям керувати тобою, чи вчишся слухати їх, щоб вони стали світлом для вибору?

Наприкінці молитви знову повернися до образу Ісуса поруч із тобою — і Марії, яка стоїть близько. Вони не поспішають, не тиснуть, не вимагають. Скажи Їм щиро, що зараз живе у твоєму серці. А тоді дозволь Марії, Матері довіри, навчити тебе зберігати все це в серці — і йти далі разом з Її Сином

Підпишіться на розсилку, будьте в курсі подій