Sunday, 25 липня 2021

У хвилині тиші хочу зосередитися, щоб могти ясно почути, добре зрозуміти та правдиво прийняти Слово святого Євангелія.

Сьогоднішнє Слово походить з Євангелія від Матея 8, 28 – 9,1.

28. Одного разу, коли Ісус прибув на той бік, у край гадаринський, зустріли його два біснуваті, що вийшли з гробів, такі люті, що ніхто не міг перейти тією дорогою. 29. І стали кричати:
– Що нам і тобі, сину Божий? Прийшов єси сюди, щоб нас мучити перед часом?
30. Оподаль же від них паслося велике стадо свиней. 31. Біси попросили його:
– Як ти нас виганяєш, пошли нас в оте стадо свиней.
32. – Ідіть! – сказав їм.
І вийшли з них, і ввійшли у свиней. Тоді все стадо кинулося з кручі в море й утопилось у хвилях. 33. А пастухи втекли і, прибігши в місто, все розповіли, і про біснуватих. 34. І ось все місто вийшло Ісусові назустріч, і, побачивши його, попросили, щоб відійшов з їхніх околиць.
1. Сівши у човен, він переплив і прибув у своє місто.

В сьогоднішньому євангельському тексті ми маємо змогу поспостерігати за різними реакціями на сам факт присутності Господа Ісуса Христа у певному місці. Перша реакція є властива бісам, якими були одержимі ті двоє нещасних чоловіків з гадаринської околиці. Очевидно, близька присутність Божого сина викликає в злих духів неабиякий дискомфорт, тому спочатку вони кричать та нарікають, а згодом просять в Христа про певне милосердя. Отже – там, де є Христос, зло почуває себе недобре. Напевно, варто про це пам’ятати, коли зустрічаюся з якимось злом і в своєму житті. 

Ще одна реакція на присутність Ісуса належить місцевим мешканцям. Вони досвідчили певного збитку, адже дві тисячі свиней – це немала цінність навіть і сьогодні, що вже говорити за ті далекі і значно бідніші часи! Також вони й дещо здобули, адже двоє їхніх співгромадян, які раніше були люті та небезпечні для інших, звільнилися від біснуватості та повернулися до нормального стану. Однак, підвивши для себе певний баланс втрат та виграшу, жителі тієї землі вирішили, що не потребують присутності Ісуса в своєму краї. Без нього їм спокійніше, бо хтозна що Він ще наробить і у що то їм може стати…

Щось подібного може трапитися і в житті кожного з нас. Ісус приходить, визволяє нас від певного зла, однак, разом з тим можемо й втратити дещо, що вважаємо своїм і на що розраховуємо та покладаємось. Якою тоді буде наша реакція? Запросимо Ісуса і далі перебувати в нашому краї, довіряючи Йому, чи, можливо, попросимо Його відійти геть, щоб раптом ще чогось не трапилося? Яким є мій вибір?

Господи Ісусе Христе! Прийди та перебувай у моєму житті, звільни й мене від всілякого зла – я довіряю Тобі, Господи!

Слава Отцю і Сину і Святому Духу.