Tuesday, 18 лютого 2020

Ісус завжди шукає близькості з людиною, близькості з тобою. Уяви себе поруч Господа, за одним столом.

Сьогоднішнє Слово походить з Євангелія від Марка 14, 10-42.

10. В той час Юда Іскаріотський, один з дванадцятьох, пішов до первосвящеників, щоб його видати їм. 11. Почувши це, вони зраділи й обіцяли дати йому гроші. І він шукав, як би його видати у сприятливий час.
12. Першого дня Опрісноків, коли жертвували Пасху, кажуть до нього учні:
– Де хочеш, щоб ми йшли і приготували тобі їсти Пасху?
13. Тоді він послав двох із своїх учнів і сказав їм:
– Ідіть у місто; і стріне вас чоловік, що нестиме жбан води; ідіть лишень за ним, 14. і куди він увійде, скажіть господареві дому: Учитель питає, де моя світлиця, в якій я міг би їсти з моїми учнями Пасху? 15. І він вам покаже велику світлицю, вистелену килимами та готову. Там приготуйте нам.
16. Учні пішли, прибули до міста й найшли, як він сказав їм, і приготували Пасху.
17. Як же настав вечір, приходить він з дванадцятьма. 18. І коли вони сиділи за столом та їли, Ісус промовив:
– Істинно кажу вам, один з вас, що їсть зі мною, зрадить мене.
19. Вони засмутились, і один по одному почали його питати:
– Чи це я ?
20. Він відповів їм:
– Один з дванадцятьох, що вмачає зі мною руку в миску. 21. Син чоловічий іде, як написано про нього, але горе тому чоловікові, що зрадить Сина чоловічого. Краще було б не родитись чоловікові тому!
22. І коли вони їли, Ісус узяв хліб, благословив, розломив і дав їм, кажучи:
– Беріть, це моє тіло.
23. Потім узяв чашу, воздав хвалу, дав їм, і пили з неї всі. 24. І сказав їм:
– Це моя кров завіту, що проливається за багатьох. 25. Істинно кажу вам, що не питиму більше від плоду винограду аж по той день, як буду його пити новим в царстві Божім.
26. І, проспівавши хвалу, вийшли на Оливну гору.
27. Сказав їм Ісус:
– Усі ви спокуситеся, бо написано: вдарю пастиря, і вівці розбіжаться. 28. Та по моїм воскресінні випереджу вас у Гали леї.
29. Петро сказав до нього:
– Хоч і всі спокусяться, та не я!
30. Відповів йому Ісус:
– Істинно кажу тобі, що ти сьогодні, цієї ж ночі, заки півень заспіває двічі, тричі мене відречешся.
31. Та він ще більше твердив:
– Хоч би мені прийшлося з тобою і вмерти, не відречуся тебе!
І всі говорили так само.
32. Прийшли вони на місце, що зветься Гетсиманія, і він сказав своїм учням:
– Посидьте тут, поки я помолюся.
33. І взяв зі собою Петра, Якова та Івана, і його став огортати жах і тривога. 34. Потім сказав до них:
– Душа моя смутна аж до смерти. Лишіться тут і чувайте.
35. Пройшовши трохи далі, він припав до землі й почав молитися, щоб якщо можливо, минула його ця година. 36. І мовив:
– Авва-Отче, усе тобі можливе: мимонеси від мене цю чашу! Та не, що я хочу, але що ти.
37. І приходить, і находить їх уві сні, і каже до Петра:
– Симоне, ти спиш? Не міг єси чувати ні однієї години? Чувайте, моліться, щоб не ввійти в спокусу. 38. Дух бо бадьорий, але тіло кволе.
39. І знову відійшовши, молився та говорив те саме слово. 40. І, вернувшися, знову найшов їх уві сні, очі бо в них були отяжілі й вони не знали, що йому відповісти. 41. Вернувся він утретє й каже їм:
– Усе ще спите і спочиваєте? Годі! Прийшла година: ось Син чоловічий буде виданий у руки грішникам. 42. Уставайте, ходімо! Зрадник мій ось наблизився.

Сьогодні в Євангелія ми чуємо, про надзвичайну любов Господа до нас, а також про слабкості кожної людини. Апостоли... вибрані, але усі дуже різні, це ті які кохають і зраджують, вірують та сумніваються, витягують меч або боягузливо втікають. А ти, входячи до Храму, кого прагнеш зустріти?

Сьогодні у Церкві лунають слова про кризу, багато людей перестало відвідувати Храм, приступати до Причастя, свій відхід мотивують недоброю поведінкою представників Церкви, вірян, духівництва. Так на жаль є. Нерідко ми самі, ті які щонеділі ходимо до Храму, відчуваємо відразу до деяких людей, до священика на парафії, до єпископа дієцезії, і причини різні, починаючи від їхньої відмінної  політичної думки, аж до огиди їхнім способом життя. Так, бо усі різні, як ті 12 апостолів, яких покликав Ісус. І серед них був і зрадник Юда, і Петро який відрікся. Але, не священик і не люди, щонеділі на тебе чекають в Храмі, тільки Господь запрошує Тебе до Свого столу.

Уявімо собі бенкет... Tой Хто кохає тебе усім серцем і для Кого ти є дуже важливий, запрошує тебе на Своє свято. Ти знаєш, що організатором бенкету є фірма, яка вчора, відмовила у допомозі онкохворому, що будуть музиканти які не вміють грати, а запрошення з помилками виписав не дуже добрий тамада. Чи ти відмовиш тому, хто так сильно тебе любить і так сильно на тебе чекає? Ні, якщо ти Його любиш так само і чекаєш зустрічі з Ним. Ти йдеш на запрошення Христа, це Його кров щоразу проливається на вівтарі, це Його Любов до Тебе є безумовною. Звичайно, усім нам хочеться, щоб запрошення на Учту Господа, нам приносив хтось як апостол Іван, але у тих 12-ти був і зрадник і невірний. A коли б тобі, запрошення від Бога, приніс Юда Іскаріот, ти б відмовив прийти?

Молимося сьогодні за священиків. Просимо для них Божого Благословення, та вірного служіння на Славу Господа.

Слава Отцю і Сину і Святому Духу