08
05.2024
Світла середа Йо 1, 35-51
0,00 / 0,00

Monday, 27 січня 2020

Різдво, Лк 6,17-23
Прпп. отців у Синаї і Раїті повбиваних. Пам'ять переставлення св. рівноап. Ніни, просвітительки Грузії

Господи, відкрий мої вуха та моє серце, щоб я не залишався глухим чи байдужим до Твого Святого Слова.

Сьогоднішнє Слово походить з Євангелія від Луки 6, 17-23.

17. В той час став Ісус на рівнім місці; була там велика сила його учнів і людей вельми багато з Юдеї та з Єрусалиму, і з побережжя Тиру та Сидону. 18. Вони прийшли слухати його й оздоровитись від своїх недуг; і всі ті, що їх мучили нечисті духи, теж оздоровлялись. 19. Увесь народ намагався його торкнутися, бо сила виходила з нього й усіх оздоровляла.
20. Тоді він, звівши на своїх учнів очі, почав казати:
Блаженні вбогі,
бо ваше царство Боже.
21. Блаженні голодні нині,
бо ви насититеся.
Блаженні, що плачете нині,
бо будете сміятись.
22. Блаженні будете, коли вас ненавидітимуть люди, коли вас вилучать, коли ганьбитимуть вас та коли викинуть як безчесне ваше ім'я Сина чоловічого ради. 23. Радійте того дня й веселіться, бо ваша нагорода велика на небі.

На початку євангельського читання ми почули про велику множину людей, які зібралися навколо Ісуса. Там були учні та інші люди, які прийшли, насамперед, для того, щоб навчитися від Ісуса, пізнати від нього Божу істину. Багато ж з них прийшло і тому, що мали численні проблеми, яким самі не могли дати раду: хвороби, опанування нечистими духами, різні інші немічі. Господня ж сила оздоровляла всіх.

Ісус починає свою проповідь з проголошення блаженства вбогих, голодних та засмучених. Це не дуже відповідає нашій звичній життєвій ментальності, коли бідність та різноманітну нестачу вважаємо чи не головною завадою на шляху до того щоби бути щасливими. Як можна бути щасливим, коли тобі бракує насущного хліба чи елементарних побутових речей?

Та саме відчуття власної убогості та безпорадності дуже часто робить людину відкритою на Божу дію. Коли я не є повністю самодостатнім, тоді даю Богу шанс увійти в моє життя. Свідчення бідних людей, які уповають на Господа, нерідко сповнене великою вдячністю за щоденну присутність Бога та Його допомогу. Що ж робити, якщо я не є таким вже бідним чи нужденним? Тоді, можливо, маю шанс стати тим, через кого Господь подає свою допомогу нужденним, стати знаряддям Його щедрості та милосердя.  

Мій Боже, навчи мене не замикатися у своїй самодостатності. Якщо я в потребі – уповаю на Тебе. Якщо в достатку – хочу допомагати братам і сестрам в нужді. Подай, Господи!

Слава Отцю і Сину і Святому Духу.