Friday, 13 грудня 2019

Хочу в цьому дні дозволити Божому Слову провадити і навчати мене. Стараюся зосередити мої думки, волю і всі сили моєї душі на слухання голосу Господа.

Сьогоднішнє Слово походить з Євангелія від Луки 16, 15-18; 17, 1-4.

Сказав Господь юдеям, які до нього прийшли:
15. – Ви видаєте себе за праведних перед людьми, але Бог знає серця ваші; бо що в людей високе – Богові осоружне.
16. Закон і пророки були до Івана; з того часу благовіститься царство Боже, і кожен з трудом увіходить до нього. 17. Легше, щоб небо й земля минулися, ніж щоб з закону одна риска пропала.
18. Кожний, хто розводиться з власною жінкою й одружується з іншою, чинить перелюб; і той, хто одружується з розведеною, чинить перелюб.
1. Ісус сказав до своїх учнів:
Неможливо, щоб не приходили спокуси. Однак горе тому, через кого вони приходять. 2. Ліпше такому було б, коли б млинове жорно було прив'язане йому до шиї і він був кинутий у море, ніж щоб він спокусив одне з цих малих. 3. Уважайте на самих себе!
Коли згрішить твій брат, докори йому, і як він покається, прости йому. 4. Коли сім раз на день він згрішить проти тебе й сім раз вернеться до тебе і скаже: каюсь – прости йому.

В сьогоднішньому уривку є два звернення Ісуса – спершу до юдеїв, а потім до своїх учнів. Маємо цілий ряд повчань, які на перший погляд зовсім не пов’язані між собою. Проте можемо зауважити, що всюди Ісус говорить про стосунки людей між собою, над якими потрібно трудитися для того, щоб увійти в Царство Боже.

Щоб бути справжньою спільнотою дітей Божих, які готові прийняти Його Царство, необхідно прикладати зусилля. Нам часто не вдається бути такими, якими ми хочемо бути, тому, що кожен з нас слабкий і недосконалий. Дуже непросто зберігати вірність в сімейних стосунках і відповідати на різні виклики подружнього життя. Важко не піддаватися спокусам, яких так багато навколо. І майже неможливо завжди поводитися гідно, щоб не подавати поганий приклад іншим. Важко прощати того, хто завинив супроти нас. І ще важче робити зауваження тому, хто грішить, поєднавши в своїх словах правду і любов.

Ісус не приховує, що будування спільноти – це великий труд. Та попри людську недосконалість, благовістує Царство Боже і запрошує до нього. Бо воно призначене не тим, хто видає себе праведним перед людьми, а грішникам, що каються. Воно відкривається немічним, які вміють просити прощення і прощати одні одних. В Царство Ісуса можна увійти з усім багажем своїх поразок і невдач, бо воно – не нагорода за досконалість, а незаслужений дар Любові Бога.

Господи, сьогодні я дякую за Твоє Слово. Бережи мене від зарозумілості і вдаваної досконалості, які Тобі осоружні. Зміцнюй мене у щоденні духовній боротьбі заради того, щоб увійти в Твоє Царство.

Слава Отцю і Сину і Святому Духові.