Tuesday, 10 грудня 2019

Сьогодні хочу знову прислухатися до Божого голосу, що промовляє до мого серця. На кілька хвилин відкладаю всі свої справи, щоб побути з Господом.

Сьогоднішнє Слово походить з Євангелія від Луки 14, 25-35.

25. В той час, коли йшла з Ісусом велика сила народу, він обернувсь і до них мовив:
26. – Коли хто приходить до мене і не знелюбить свого батька й матір, жінку, дітей, братів, сестер, та ще й своє життя, не може бути моїм учнем. 27. Хто не несе хреста свого, і не йде слідом за мною, не може бути моїм учнем.
28. Хто бо з вас, коли захоче будувати башту, не сяде перше й не обрахує видатків, чи має чим кінчити, 29. щоб часом, як поставить підвалину та не зможе скінчити, усі, що бачитимуть те, не почали сміятися з нього, 30. кажучи: цей чоловік узявся будувати, та не міг закінчити.
31. Або який цар, ідучи війною на іншого царя, не сяде перш та не роздумає, чи може з десятьма тисячами стати проти того, хто йде з двадцятьма тисячами на нього? 32. Коли ж не може, як той ще далеко, шле посольство і просить миру.
33. Так і кожний з вас, хто не зречеться всього, що має, не може бути моїм учнем.
34. Сіль – річ добра, але коли сіль звітріє, чим її приправити? 35. Ні в землю, ні на гній вона більш не придатна: її геть викидають. Хто має вуха слухати, хай слухає.

Сьогоднішній уривок Євангелія розповідає, що за Ісусом ішло дуже багато людей. Вони хотіли Його почути і напевно мали бажання бути Його учнями. Натомість, Ісус застерігає, що це справа дуже непроста. Він розповідає про будівничого і про царя, яким варто добре подумати, перш ніж зважитися реалізовувати свої задуми. Щоб бути учнем Ісуса,  виявляється, теж потрібний свого роду розрахунок. Чи вистачить мені сили виконувати Його умови?

Якщо тобі здається, що Ісус дуже вимогливий до своїх послідовників – ти не помиляєшся. Так і є. «…кожний з вас, хто не зречеться всього, що має, не може бути моїм учнем.»  Відректися себе і всього, чим володію, смиренно нести свого хреста, віддалити тих людей, які мені дуже дорогі – все це швидше відлякує, ніж притягує. Тим більше, сьогодні важко сказати, що за Ісусом йде «велика сила народу». Церква терпить від різного роду конфліктів і скандалів, порожніє  через людську байдужість, переживає брак священичих і монаших покликань… Навіщо така радикальність в словах Христа?

Можливо сьогодні Ісус хоче навчити мене, що якість все ж важливіша за кількість. Бути справжнім християнином – це міцно прив’язуватися тільки до Христа. Не до рідних по крові, не до Батьківщини, не до своїх маєтків, не до своїх справ і потреб, навіть найбільш шляхетних і духовних. Тільки заради Ісуса можна любити тих, хто живе, думає, розмовляє чи вірує не так, як ти. Тільки так християнам можна стати у світі доброю незвітрілою сіллю, якої потрібно зовсім небагато, щоб багатьом стравам надавати смак. 

Ісусе, прошу в цій молитві свободи серця. Навчи мене відпускати все, що перешкоджає відповідати на твій заклик і бути твоїм учнем.   

Слава Отцю і Сину і Святому Духові.