Thursday, 04 липня 2019

Починаючи цю молитву, прислухайся до того, що в тобі та що довкола тебе. Тоді проси Господа благословити час твоєї молитви.

Сьогоднішнє Слово походить з Євангелія від Матвія 9, 1-8

Сівши у човен, він переплив назад і прибув у своє місто.
І от принесено до нього розслабленого, що лежав на ношах. Побачивши їхню віру, Ісус сказав розслабленому: “Бадьорися сину, твої гріхи відпускаються.”
Та тут деякі з книжників заговорили між собою: “Він хулить.”
Ісус, знавши їхні думки, каже: “Чого лукаве думаєте в серцях ваших?
Що легше сказати: Твої гріхи відпущені, – чи сказати: Встань і ходи!
Та щоб знали, що Син Чоловічий має владу на землі гріхи відпускати”, – каже розслабленому: “Встань, візьми твої ноші та й іди до свого дому.”
Встав той і пішов до свого дому.
Народ же, бачивши це, настрахався і славив Бога, що дав таку владу людям.

«Бадьорися сину, твої гріхи відпускаються», - чи справді це хотів почути цей хворий чоловік? Напевно, коли лежиш багато років, ніщо не допомагає тобі одужати, то дуже хочеться бути зціленим. Ісус стає для цього чоловіка надією на одужання. І Він каже до хворого ці дивні слова «гріхи твої відпускаються», а перед тим «бадьорися, сину», тобто радій, хай буде бадьорим твій дух. Як ти почуваєшся, коли чуєш на Сповіді слова про відпущення гріхів? 

Книжники не сприймають слів про відпущення гріхів. Ісус ніби перекладає свої слова для них і для розслабленого на їхню мову «Встань і ходи». І той, хто лежав, кого принесли до Ісуса, йде. І то не просто йде, а ще й забирає з собою ті ноші, на яких його принесли. Чи не вражає така зміна на слово Христа? В цьому уривку нічого не сказано про те, чи дякував він Господу за те, що з ним сталося. Як ти дякуєш? Чи славиш Бога за ті справи, які Він у твоєму житті робить?

Цей розслаблений звісно не міг би сам прийти до Христа, щоб зцілитися. Від інших євангелистів знаємо, що друзі, які його принесли, навіть розібрали дах помешкання, де був Ісус, щоби Той його зцілив. «Побачивши їхню віру» - напевно, віру тих друзів, які клопоталися про зцілення того хворого. Їхня віра не була бездіяльною. Вони не чекали «манни з неба», а діяли. Цінуймо тих друзів у вірі, які заступаються перед Господом за нас. Тих, які дбають про нас – не лише на словах, не лише в молитвах, але також своїми вчинками.

А тепер послухай ще раз цей уривок і поспостерігай за поведінкою Ісуса. 

Просімо Господа про добрих друзів у вірі

Слава Отцю і Сину і Святому Духу.