Saturday, 01 червня 2019

У хвилині зосередження хочу налаштувати моє серце на прийняття Божого слова.

Сьогоднішнє Слово походить з Євангелія від Йоана 16, 23-28

Того часу Ісус сказав своїм учням: «Воістину, воістину кажу вам: чого тільки попросите Отця в Моє Ім’я, – дасть вам. Дотепер ви не просили нічого в Моє Ім’я. Просіть – і отримаєте, щоб ваша радість була повна. Це Я в притчах сказав вам; надходить година, коли більше в притчах не говоритиму вам, але відкрито сповіщу вам про Отця. Того дня попросите в Моє Ім’я, – і не кажу вам, що Я проситиму Отця за вас, адже сам Отець любить вас, – бо ви Мене полюбили й повірили, що Я від Бога вийшов. Я вийшов від Отця і прийшов у світ; знову залишаю світ і йду до Отця».

В сьогоднішньому Євангелії п’ять разів зустрічається дієслово «просити». Ісус заохочує звертатися до Отця з прохальною молитвою. Саме прохання є найбільш первинною формою спілкування дитини з батьками. Дитина просить, чого вона хоче, а батьки стараються їй дати те, чого вона дійсно потребує.

Часто трапляється так, що наші молитви й прохання залишаються непочутими. Принаймні, так нам може видаватися. Дуже про щось просимо, молимося, а випадає нам щось зовсім інакшого. Тоді виникає певне непорозуміння, адже сказано: «чого тільки попросите»… І де ж воно?

Звичайною відповіддю на таке непорозуміння є наголошення того, що треба просити те, що є у Божій волі. І це правда! Єдине, варто пам’ятати, що нерідко Божа воля – це не щось одне поміж багатьох інших можливостей. Бог необмежений у своїй свободі. А, отже, і Божа воля може бути нескінченним простором можливостей та шляхів, які він відкриває перед нашим вільним вибором. У цьому сенсі Божа воля стає «чим тільки попросите». Наша свобода тут зустрічається з Божою.

Просімо в Небесного Отця про мудрість та свободу, щоби ми могли просити і отримати те, що нам дійсно потрібне.

Слава Отцю і Сину і Святому Духу.