26
04.2024
Св. сщмч. Василія, єп. Амасійського Лк 23, 44-56
0,00 / 0,00

Thursday, 25 квітня 2019

Великдень, Лк 24, 35-48
Четвер Великодньої Октави

Христос воскрес! У хвилині тиші приготуй своє серце почути звістку про радість і світло Господнього воскресіння.

Сьогоднішнє Слово походить з Євангелія від Луки 24, 35-48

Того часу учні Ісуса розповіли про те, що сталося в дорозі, та як вони розпізнали Його в ламанні хліба. Коли вони говорили про це, сам Ісус став посеред них і каже їм: «Мир вам!» Та злякавшись, охоплені жахом, вони думали, що бачать духа. А Він сказав їм: «Чому ви збентежені, чому сумніви постають у ваших серцях? Гляньте на Мої руки і на Мої ноги! Це ж Я сам! Доторкніться до Мене і подивіться, що дух тіла й костей не має, так як Я, як бачите, їх маю!» Сказавши це, Він показав їм руки та ноги. А як вони ще не вірили з радості і дивувалися, Він сказав їм: «Чи маєте тут щось із їжі?» Вони подали Йому частину печеної риби. Тож, взявши, Він їв перед ними. І промовив до них: «Це Мої слова, які Я сказав вам, коли ще був з вами, що потрібно, аби збулося все написане про Мене в Законі Мойсея, і в Пророків, і в Псалмах». Тоді відкрив їхній розум, щоби розуміли Писання. І Він сказав їм: «Так написано: Христос мав постраждати та воскреснути з мертвих на третій день, і що мало проповідуватися в Ім’я Його покаяння для прощення гріхів між усіма народами, почавши з Єрусалима. Ви ж є свідками цього».

Перша реакція учнів на появу Воскреслого Христа між ними – страх! Той, хто помер, кого поховали, з ким подумки вже назавжди розсталися, приходить і стає посеред учнів. Не можуть повірити, що Ісус насправді живий, тому вони «охоплені жахом».

Ісус показує учням руки й ноги, які несуть сліди від цвяхів, дає можливість до себе доторкнутися, щоб наочно довести, що Він не дух і не привід. Та учням ще важко повірити, але вже тепер від радості. Так буває, що коли в нас трапляється щось надзвичайно добре, чи то довгоочікуване, чи несподіване, то інколи боїмося навіть у це повірити, думаємо що все це нам лише здається і що раптом може кудись щезнути.

Коли ж учні нарешті повірили, що це дійсно Ісус, що він реальний, живий, то їхній розум був відкритий на розуміння Святого Письма. Так і ми – тільки у світлі Христового Воскресіння можемо правдиво розуміти Боже Слово, оцінювати й розрізняти правду свого життя.

Просімо Воскреслого Господа, щоб відкрив і просвітив наш розум. Щоби ми вміли узгоджувати з Божим Словом всі обставини нашого щоденного життя, знаходячи у цей спосіб справжню радість, яку в нас ніхто не зможе відняти.

Слава Отцю і Сину і Святому Духу.