Sunday, 21 квітня 2019

Ісус воістину воскрес. І зараз Він поруч із тобою. Хоче супроводжувати тебе дорогою до пустого гробу. Покаже тобі, що відтепер можеш Його зустріти і досвідчити всюди.

Сьогоднішнє Слово походить з Євангелія від Святого Йоана

Йн 20, 1 – 9

Першого дня тижня Марія Магдалина прийшла до гробниці ранесенько, як ще не розвиднілось, аж бачить - камінь відкочено від гробниці.
Отож біжить вона, прибігає до Симона Петра й до іншого учня, якого Ісус любив, та й каже їм: «Забрали Господа з гробниці й не знаємо, де покладено його!»
Пішов Петро з отим іншим учнем, і приходять до гробниці.
Бігли вони обидва разом, та той інший учень біг швидше за Петра, тим і прибув до гробниці першим;
нахилившися, бачить - лежить полотнище. Однак, не ввійшов.
Приходить тоді слідом за ним Симон Петро і, ввійшовши до гробниці, бачить, що полотнище лежить,
а й хустка, яка в нього на голові була: лежала ж вона не з полотнищем, а, згорнена збоку, на іншому місці.
Тоді ввійшов і той інший учень, який першим був прийшов до гробниці, - і побачив, і увірував.
Вони бо ще не знали Писання, за яким мав він з мертвих воскреснути.

Ісус народжується коли була ще «тиха ніч» і воскресає, «коли було ще темно». Найважливіші події Бог приховує від нас за завісою тиші та темряви. Чи у твоєму житті є місце на таємницю, тишу, свого роду містерію? Там, де все «забезпечено», немає місця для містерії, але також може виявитися, що і для Бога там немає місця. 

Це дивовижно, що той інший учень, якого ототожнюють з Йоаном, вистояв під хрестом до кінця і повірив, коли побачив порожнечу гробу. Людське серце, коли бачить порожнечу і темряву – не вірить. Тому що зір підказує, що там нічого немає, що все закінчилося. Йоан залишився до кінця, бачив смерть Ісуса. Може саме тому, побачивши порожній гріб, вірить. Досвідчив усього, на відміну від Петра, котрого не було під хрестом. 

У житті треба пережити все, що нас зустрічає. Без страждання немає віри. Без суму і смерті не зазнаєш істинної радості і воскресіння. Якщо перед чимось у житті втікаєш, то так насправді нічого не досвідчуєш. Коли вимикаєш переживання важких емоцій: суму, болю, страждання – вимикаєш тоді всі емоції, а не лише вибрані. Чи дозволяєш собі життя у повноті?

На завершення сьогоднішньої молитви попроси Господа, щоб ти у житті вмів переживати все, що тебе зустрічає, без страху, не втікаючи. Зазнаєш тоді глибокої віри та радості! 

Слава Отцю…