Tuesday, 26 березня 2019

Сьогодні Боже Слово торкається реальності, котрої  зазнає кожна людина і від Бога, і у між людських стосунках – це прощення, тобто найвища форма милосердя, завдяки якій людина може любити навіть ворогів.

Пригадай собі людей, котрі тобі пробачили, а також тих, які завинили перед тобою і може навіть не один раз. 

Сьогоднішнє слово походить з Євангелія від Святого Матвія

Мт 18, 21-35

Тут підійшов Петро й каже до нього: “Господи! Коли мій брат згрішить супроти мене, скільки разів маю йому простити? Чи маю до сімох разів прощати?”
Ісус промовив до нього: “Не кажу тобі: До сімох разів, але – до сімдесяти раз по сім.”
“Тому Царство Небесне схоже на царя, що хотів звести рахунки з слугами своїми.
Коли він розпочав зводити рахунки, приведено йому одного, що винен був десять тисяч талантів.
А що не мав той чим віддати, то пан і звелів його продати, а й жінку, дітей і все, що він мав, і віддати.
Тоді слуга, впавши йому в ноги, поклонився лицем до землі й каже: Потерпи мені, пане, все тобі поверну.
І змилосердився пан над тим слугою, відпустив його й подарував йому борг той.
Вийшовши той слуга, здибав одного з своїх співслуг, який винен був йому сто динаріїв, схопив його й заходився душити його, кажучи: Віддай, що винен.
Тож співслуга його впав йому в ноги й почав його просити: Потерпи мені, я тобі зверну.
Та той не хотів, а пішов і кинув його в темницю, аж поки не поверне борг.
Якже побачили товариші його, що сталося, засмутились вельми, пішли до свого пана й розповіли йому про все сподіяне.
Тоді його пан покликав його і сказав до нього: Слуго лукавий! Я простив тобі ввесь борг той, бо ти мене благав.
Чи не слід було й тобі змилосердитись над твоїм товаришем, як я був змилосердився над тобою?
І розгнівавшись його пан, передав його катам, аж поки йому не поверне всього боргу.
Отак і мій Отець Небесний буде чинити вам, якщо кожний з вас не прощатиме братові своєму з серця свого.”

Про вміння прощати

Скільки разів маємо прощати? Якщо Петро питає про цифру: скільки разів…, це означає, що йдеться про щось складне, про щось із чим собі не дає раду. Ісус відповідає - 77, тобто завжди. Це не легко. Адже йдеться про те, щоб подарувати комусь борг і взяти на себе наслідки чиїхось вчинків, кривд і часом навіть дуже великих…Прощення це не поблажливість до зла, але свідоме перевищення міри справедливості. Такою є вершина милосердя, на яку власними силами не вийдеш. 

Чому я повинен пробачати? В ім’я чого я маю брати на себе наслідки чужих вчинків? На ці питання, які так часто народжуються у людському серці, Ісус відповідає у цій власне притчі. Спершу вказує нам на те, що через гріх ми всі у невідплатному боргу перед Богом. Але щоразу, коли ми приходимо до сповіді і просимо пробачити нам борг, стільки разів отримуємо прощення. Отже, якщо Бог пробачає грішникові такий неймовірний борг, то чи сам грішник не повинен прощати відносно незначні провини тим, хто його про це просить?
«Найбільше уподібнюємося до Бога тоді, коли пробачаємо ближнім, - говорила св. Фаустина, - скільки разів подивлюся на хрест, стільки разів щиро пробачу».

Ісус також вказує на наслідки відсутності прощення. Цар у притчі забрав назад прощення неоплачуваного боргу поганому слузі, котрий не пробачив іншому слузі і видав його катам, поки не віддасть боргів сповна. Тож, відсутність прощення найбільше руйнує життя того, хто не хоче пробачити. Віриш у це?

Проси словами св. Фаустини: «Ісусе наймилосердніший, ти що милостивишся над нами і прощаєш нам, не дивися на гріхи наші, але на довіру нашу до нескінченної Твоєї доброти, і прийми нас до помешкання наймилосерднішого Серця Твого, і не випускай нас із нього навіки» (Щод. 1211) 

Слава Отцю..