27
07.2024
Св. вмч. й цілителя Пантелеймона Мт 9, 9-13
0,00 / 0,00

Wednesday, 12 червня 2024

Звичайний період, Йо 12, 36-47
Віддання Пасхи

Прп. Онуфрія Великого
Прп. Петра Афонського

Господь запрошує тебе перебувати в Його світлі, щоб у всьому бачити Його любов і турботу, відкриваючи дар кожного нового дня. Зосередься на цьому запрошенні і приготуй своє серце.

Сьогоднішнє Слово походить з Євангелія від Йоана 12, 36-47.

Сказав Господь юдеям, які до нього прийшли:
36. Поки маєте світло, віруйте у світло, щоб стати синами світла.
Сказавши це, Ісус відійшов і скрився від них.
37. Та хоч і як багато чудес він зробив перед ними, вони не вірували в нього, 38. щоб збулося слово пророка Ісаї, який сказав був:
Господи, хто повірив тому, що ми чули,
і рам'я Господнє кому об'явилось?
39. Вони не могли увірувати, тому що Ісая ще й так сказав був:
40. Він засліпив їм очі
й закаменив їм серце,
щоб очима не бачили,
щоб серцем не розуміли і не навернулись
та щоб я їх не вигоїв.
41. Це сказав Ісая, коли бачив славу його й говорив про нього. 42. Однак чимало з вельмож увірувало в нього, але через фарисеїв не признавалися, щоб їх не виключили з синагоги; 43. бо вони любили людську славу більше, ніж славу Божу.
44. Тоді Ісус скрикнув на ввесь голос:
– Хто вірує в мене, вірує не в мене, а в того, хто послав мене. 45. І хто мене бачить, той бачить того, хто послав мене. 46. Я – світло, і я прийшов у світ, щоб кожен, хто вірує в мене, не пробував у темряві. 47. Коли хто слухає моїх слів і не береже їх, я його не суджу, бо я прийшов не судити світ, а спасти світ.

«Поки маєте світло, віруйте у світло, щоб стати синами світла». У цьому уривку Ісус говорить про Самого Себе: це Він є світлом. Між часом земного життя Ісуса і нами минуло майже дві тисячі років, проте Він і зараз близько. Де в твоєму житті ти черпаєш Його світло? Хто для тебе це світло являє, а що тебе від Нього віддаляє? Може, якісь оманливі вогні намагаються збити з дороги?

Скільки б чудес не творив Ісус, деякі люди все одно не вірували в Нього. Але апостол Йоан пояснює це сповненням пророцтва. Здається, що ж тоді поганого в тому, що Ісуса не прийняли фарисеї і видали на розп’яття – вони ж сповняли пророцтво? Чи ж не Сам Господь затвердив їх серце, засліпив очі? Насправді, цей текст передає у літературній формі того часу і культури настанову віри Ізраїльського народу в те, що все залежить від Бога, ніщо не стається без Його волі чи допусту.

Проте, багато увірували в Ісуса, дехто, щоправда, боязко, потай, щоб не нажити собі ворогів. «Тоді Ісус скрикнув на ввесь голос: Хто вірує в мене, вірує не в мене, а в того, хто послав мене. І хто мене бачить, той бачить того, хто послав мене». Можливо, щось із такого побоювання є також присутнім у твоїм житті? Споглянь на Ісуса, який сильним голосом кличе і тебе до того, щоб вірувати і жити у світлі.

Ісус прийшов не судити, а спасти. Він зацікавлений, щоб ми обирали світло. Дозволь сьогодні світлу любові проникати в найтемніші закутки душі, там де тобі важко бути чесним із собою і дозволь цьому світлу просвітлювати кожен вибір твого життя.

Слава Отцю і Сину і Святому Духу.