Saturday, 01 червня 2024

Сьогоднішній уривок є продовженням розмови Ісуса з юдеями. Просимо Святого Духа про мудрість і прийняття Божого Слова, адже ми почуємо дивовижне одкровення про те, що таке спасіння, про істину, яка нас робить вільними, та про гріх, який поневолює.

Сьогоднішнє Слово походить з Євангелія від  Йоана 8, 31-42.

31. Сказав Господь до тих юдеїв, які увірували в нього:
– Коли ви пробуватимете в моїм слові, справді будете учнями моїми; 32. і ви пізнаєте правду, і правда визволить вас.
33. Вони йому відповіли:
– Ми потомки Авраама й не були ніколи невольниками ні в кого. Як же ти говориш: будете визволені?
34. Ісус відповів їм:
– Істинно, істинно кажу вам: кожен, хто чинить гріх – гріха невольник! 35. Невольник не пробуває в домі повіки; син пробуває повіки. 36. Отже, як Син вас визволить, справді будете вільні. 37. Знаю, що ви потомки Авраама, одначе хочете мене вбити, бо моє слово не має місця у вашому серці. 38. Я говорю те, що бачив в Отця мого, а ви робите те, що чули від батька вашого.
39. Ті йому у відповідь сказали:
– Авраам – наш батько.
Каже їм Ісус:
– Якби ви були дітьми Авраама, чинили б діла Авраама. 40. Та ось тепер хочете вбити мене, чоловіка, який вам сказав правду, яку він чув від Бога. Так Авраам не робив. 41. Ви чините діла батька вашого.
Ті йому кажуть:
– Ми не народились з чужоложства; один у нас Отець – Бог.
42. Ісус сказав їм:
– Якби Бог був Отець ваш, ви б мене любили, бо я від Бога вийшов і прийшов.

Люди, які не могли прийняти Христа, дуже пишалися своїми знаннями, традиціями, та своєю незламною вірністю встановленим правилам. Але, разом з тим, вони дедалі більше ставали замкненими, нетерпимими та жорстокими у своїх діях, вони закрилися на пошук Істини. Господь звільняє нас від схильності до ізоляції, від тієї замкнутості себе в негнучких ідеологіях, правилах та традиціях. Ненавидіти, не терпіти, діяти з агресивністю, чіпляючись за власні судження – означає перебувати у рабстві. Чи ти відкриваєш себе на інакшість, новизну?

Наші релігійні практики чи традиції аж ніяк не є чимось поганим. Вони є доповненням, але вони не можуть нам замінити справжнього поглиблення наших стосунків з Господом, нашого спілкування з Живим Богом. Якщо я не стану другом Христа, якщо я не проведу часу з Ним, не поговорю з Ним про все те, що відбувається в моєму житті, як я можу пізнати Його? довіряти Йому? як зможу стати схожим на Нього? Як ти думаєш, що таке святість, чим вона є для тебе? Можливо, це велика кількість релігійних обов'язків та практик чи формалізована побожність?

Кожна людина створена за образом Бога і повинна набути Його подобу, тобто святість. Ми Його діти, ми такі як наш Отець. І ми маємо щодня ставати все більш схожими на Нього. Якщо Бог є Любов, значить той, хто любить, уподібнюється Богу. Щоденно маємо наближатися до Нього, жити Його Словом, наслідувати Його поведінку. Придивися до себе уважно – ти схожий на свого Отця?

Сьогодні просто розкажи Богові про свій день: про свої невдачі, труднощі, а також, що досить важливо, про свої успіхи. Поговори з Ним про все-все-все!

Слава Отцю і Сину і Святому Духу.