Tuesday, 30 квітня 2024

Св. ап. Якова, брата св. Івана Богослова

Прошу Бога про благодать доброго слухання та розуміння євангельського Слова.

Сьогоднішнє Слово походить з Євангелія від  Матея 25, 31-46.

31 Якже прийде Син Чоловічий у своїй славі, й ангели всі з ним, тоді він сяде на престолі своєї слави.
32 І зберуться перед ним усі народи, і він відлучить їх одних від одних, як пастух відлучує овець від козлів;
33 і поставить овець праворуч себе, а козлів ліворуч.
34 Тоді цар скаже тим, що праворуч нього: Прийдіть, благословенні Отця мого, візьміть у спадщину Царство, що було приготоване вам від створення світу.
35 Бо я голодував, і ви дали мені їсти; мав спрагу, і ви мене напоїли; чужинцем був, і ви мене прийняли;
36 нагий, і ви мене одягли; хворий, і ви навідались до мене; у тюрмі був, і ви прийшли до мене.
37 Тоді озвуться праведні до нього: Господи, коли ми бачили тебе голодним і нагодували, спрагненим і напоїли?
38 Коли ми бачили тебе чужинцем і прийняли, або нагим і одягнули?
39 Коли ми бачили тебе недужим чи в тюрмі й прийшли до тебе?
40 А цар, відповідаючи їм, скаже: Істинно кажу вам: усе, що ви зробили одному з моїх братів найменших – ви мені зробили.
41 Тоді скаже й тим, що ліворуч: Ідіть від мене геть, прокляті, в вогонь вічний, приготований дияволові й ангелам його;
42 бо голодував я, і ви не дали мені їсти; мав спрагу, і ви мене не напоїли;
43 був чужинцем, і ви мене не прийняли; нагим, і ви мене не одягнули; недужим і в тюрмі, і не навідались до мене.
44 Тоді озвуться і ті, кажучи: Господи, коли ми бачили тебе голодним або спраглим, чужинцем або нагим, недужим або в тюрмі, і тобі не послужили?
45 А він відповість їм: Істинно кажу вам: те, чого ви не зробили одному з моїх братів найменших – мені також ви того не зробили.
46 І підуть ті на вічну кару, а праведники – на життя вічне.”

Сьогодні ми чуємо оповідання євангеліста Матея про Божий Суд наприкінці часів. Нерідко цей суд також називають «Страшним Судом». Цій події присвячено багато ікон, картин, побожних розважань. У чому, отже, полягає «страшність» цього суду і чому він викликає в чималої кількості людей такий страх? Можливо, тому що суддя є суворо-невблаганним? Але ж Бог є милосердним! Чи може виставлені такі жорсткі критерії для спасіння, яким мало хто спроможний відповідати? Давайте поглянемо на річ трохи уважніше.

Критерії для засуду чи виправдання насправді є надзвичайно простими. Ніхто не вимагає від людини складного «вступного іспиту» до Небесного Царства. Не питаються ані про догмати віри, ані про регулярність релігійної практики. Лише виявляється те, наскільки людина була – або ж не була милосердною. І це все! Нагодувати голодного, напоїти спраглого, прийняти чужинця, вдягнути нагого, відвідати хворого чи ув’язненого – все це приклади небайдужості та доброти. Бог є любов і Він же є Найвищим Добром. Відповідно, все те, що любові протирічить, в чому немає доброти, є з Богом несумісним і не може перебувати в Його Царстві.  

Отже, останній або страшний суд не є певною розправою над поганими чи неугодними. Лише підтвердженням вибору кожної особи, остаточним затвердженням того, якою вона  сама себе зробила – доброю та милосердною, здатною любити, чи навпаки – такою, яка на все це неспроможна. А вічне перебування поза любов’ю та добром – це і є пекло. Отже, страшність суду полягає не в жорстокості судді, а в остаточності та незворотності нашого власного вибору. Та, на щастя, ще маємо час, щоб бути або ж стати милосердними та небайдужими – просто нині, тут і тепер!

Боже, дай мені Твою благодать та світло, щоб я міг бачити потреби тих людей, яких зустрічаю на моєму життєвому шляху – і не лишатися до них байдужим!

Слава Отцю і Сину і Святому Духу.