Sunday, 28 квітня 2024

Вхід Господній в Єрусалим.
Свв. апп. Ясона й Сосіпатра
Свв. мчч. Дади, Максима й Кинтиліана
Св. Кирила, єп. Турівського

Прошу про ласку почути Боже Слово і не залишитися до нього байдужим.

Сьогоднішнє Слово походить з Євангелія від Йоана 12, 1-18.

1. Шість днів перед Пасхою прибув Ісус у Витанію, де був Лазар, який був помер і якого воскресив Ісус. 2. Там отже, справили йому вечерю, і Марта услуговувала. І Лазар був один з тих, які сіли з ним до столу. 3. Марія взяла літру мира з щирого нарду, вельми дорогоцінного, помазала ноги Ісуса й обтерла їх своїм волоссям; і наповнився дім пахощами мира. 4. Каже тоді один з його учнів, Юда Іскаріот, що мав його зрадити:
5. – Чому не продано це миро за триста динаріїв і не роздано бідним?
6. Сказав він так не тому, що піклувався про бідних, але тому, що був злодій; він мав при собі калиту і крав те, що туди кидали. 7. Ісус промовив:
– Лишіть її. Вона зберегла те миро на день мого похорону. 8. Бідних маєте з собою завжди, мене ж не маєте завжди.
9. Тим часом багато юдеїв дізналися, що він там, і зійшлися не тільки Ісуса ради, але також щоб Лазаря побачити, якого він воскресив з мертвих. 10. Тоді первосвященики змовилися і Лазара вбити, 11. бо численні юдеї лишили їх через нього й увірували в Ісуса.
12. На другий день сила людей, які прийшли на свято, почули, що Ісус іде в Єрусалим, 13. і взяли пальмове гілля й вийшли йому назустріч з окликами:
– Осанна! Благословен грядий в ім'я Господнє, цар Ізраїлів! 14. І найшовши осля, Ісус сів на нього, як написано:
15. Не бійся, дочко Сіону,
ось іде твій цар
верхи на жереб'яті ослиці.
16. Цього не збагнули його учні спершу, але коли Ісус прославився, вони згадали, що це було написано про нього і що таке вчинено йому. 17. Та й народ, що був при ньому, коли він був викликав Лазара з гробу й воскресив його з мертвих, свідчив про те. 18. Тому й народ вийшов йому назустріч, бо довідався, що він учинив те чудо.

Вечір напередодні входу Господнього в Єрусалим. Кілька днів до страждання та смерті. Напевно, остання, так би мовити, «нормальна», вечеря з друзями. Марта, Марія, Лазар, апостоли. Незвичний вчинок Марії, прояв великої любові та щедрості. Прояв, який гідно оцінив сам Ісус, але який ще більш роздратував Юду Іскаріота. Та сама річ, але так по різному сприйнята… А як я реагую, коли зустрічаюся з чимось для себе незвичним, коли хтось чинить не так, як я вважаю правильним? Чи намагаюся радше зрозуміти іншу людину, ніж оцінити чи засудити її?

Ісус входить до Єрусалиму. Священне місто, стародавня столиця, до якої повертається законний Цар-Месія. Царі стародавнього Сходу, зокрема й Ізраїлю, також як і римські полководці-тріумфатори, урочисто в’їжджали до своїх столиць на розкішних колісницях, запряжених найкращими кіньми. А Цар усього Всесвіту їде на молодому осляті, як проста незначна людина, селянин чи торговець, навіть не на коні, як зробив би воїн. Та саме так і провістив пророк Захарія. Правдивий Цар є інакшим, ніж царі цього світу. Є Царем миру, не війни.

Люди зустрічають Ісуса пальмовим гіллям та радісними окликами. Виголошують «Осанна!» Традиційне привітання царів, яке означає «Спаси нас!» Вітання, яке висловлює не лише радість, але й надію і визнання потреби. Потреби в захисті та допомозі, надію, що цар цей захист забезпечить, радість від того, що мають такого царя. Мають багато очікувань від Ісуса і багато своїх сподівань. А чого сьогодні чекаю від Царя-Господа я? 

Господи, даруй мені благодать гідно зустрічати Тебе в щоденних обставинах мого життя. Нехай цей Великий тиждень, який розпочинаємо, допоможе нам Тебе правдиво пізнати, щоби ще більше Тебе любити і ще краще Тебе наслідувати!

Слава Отцю і Сину і Святому Духу.