Monday, 22 квітня 2024

Прп. Теодора Сикеота

Прошу в Бога про благодать доброго розуміння та сприйняття Його святого Слова.

Сьогоднішнє Слово походить з Євангелія від Луки 23, 1-12.

1 Тоді встала вся їхня громада, і повели його до Пилата.
2 І заходились його винуватити, кажучи: “Цього ми знайшли, що він підбурює народ наш, забороняє давати кесареві податок і каже, що він - Христос-Цар.”
3 Пилат спитав його: “Ти цар юдейський?” А Ісус у відповідь сказав до нього: “Ти кажеш.”
4 Тоді Пилат промовив до первосвящеників і юрби: “Я не знаходжу ніякої провини на цій людині.”
5 Вони ж наполягали і кричали: “Народ бунтує, навчаючи по всій Юдеї, почавши з Галилеї аж сюди.”
6 Почувши це Пилат, спитав, чи цей чоловік галилеянин;
7 а довідавшися, що він з-під влади Ірода; відіслав його до Ірода, який тими днями перебував також у Єрусалимі.
8 Ірод дуже зрадів, побачивши Ісуса; бажав бо здавна бачити його, тому, що чув про нього й сподівавсь побачити від нього якесь чудо.
9 Силу питань він йому ставив, але Ісус не відповідав йому нічого.
10 Первосвященики ж та книжники стояли там і сильно його винуватили.
11 Тоді Ірод з вояками своїми, зневаживши його й насміявшись з нього, надів на нього білу одіж і відіслав його назад до Пилата.
12 І того ж самого дня Ірод і Пилат стали приятелями між собою, раніш бо ворогували.

Слухаючи сьогоднішнє євангельське читання, ми стаємо свідками певного чиновничого «футболу». І в ті стародавні часи, і, на жаль, сьогодні, можновладці, не бажаючи брати на себе відповідальність в сумнівній справі, перекидають проблему один на одного. Ціна ж тієї проблеми – життя людини. Можна вчинити справедливо і життя спасти, можна піти на поводу в розлюченого натовпу і життя погубити, а можна проблему перекласти на когось іншого – якщо вдасться. Чи, буває, часом і я не поступаю подібно, перекладаючи свою відповідальність на інших?

Ірод зрадів, побачивши Ісуса. Але ця радість якась дивна. Сподівався побачити якесь чудо. Чи Ірод вважав Ісуса фокусником трюкачем, чи, можливо, вважав, що Бог має являти чудеса на його царське замовлення? Важко сказати. Розчарувавшись в своєму прагненні, зневажив Ісуса та відіслав Його назад до Пилата. Чи буває, що і я розчаровуюсь, коли Бог не чинить згідно моїх очікувань? Що я роблю тоді?

Якщо вже проблему, яку являє Ісус, не вдається спихнути на іншого, тоді досвідчені політики, якими є Ірод та Пилат, знаходять їй інше застосування. Тепер проблема-Ісус стає приводом виказати повагу один до одного. Колишні вороги стали друзями. Однак справедливості як не було, так і немає. Для них Ісус є просто певним об’єктом, якому можна знайти як не одне, то інше застосування – завжди на свою користь. А чи не буває так, що і я ставлюсь до когось як до об’єкту чи предмету, який можна у певний спосіб використати, а не як до живої особи – образу та подоби самого Бога?

Боже, навчи мене в кожній людині, яку зустрічаю, бачити Твій образ! Навчи мене чинити справедливість в конкретних обставинах мого життя, не перекладаючи своєї відповідальності на інших!
Слава Отцю і Сину і Святому Духу.