26
05.2024
Неділя 4-та після Пасхи, розслабленого Йо 5, 1-15
0,00 / 0,00

Sunday, 21 квітня 2024

Великий Піст, Мк 10, 32-45
Неділя 5-та Великого посту

Св. сщмч. Януарія і тих, що з ним
Св. мч. Теодора, що в Пергії

Спробую створити в своєму серці внутрішню тишу. Прагну почути та зрозуміти слова нашого Господа.

Сьогоднішнє Слово походить з Євангелія від Марка 10, 32-45.

32. Одного разу Ісус, взявши дванадцятьох, почав їм говорити, що має з ним статися:
33. – Оце йдемо в Єрусалим, і Син чоловічий буде виданий первосвященикам та книжникам, і засудять його на смерть, і видадуть його поганам, 34. і насміхатимуться з нього, й уб'ють, і по трьох днях він воскресне.
35. Яків та Іван, сини Заведея, підходять до нього й кажуть йому:
– Учителю, хочемо, щоб ти нам зробив те, чого попросимо.
36. Він їм відповів:
– Що хочете, щоб я зробив вам?
37. – Дай нам, – ті йому кажуть, – щоб ми сиділи один праворуч, другий ліворуч тебе у твоїй славі.
38. Ісус сказав їм:
– Не знаєте, чого просите. Чи можете пити чашу, яку я п'ю, і христитися хрищенням, яким я хрищуся?
39. Вони йому відповіли:
– Можемо.
Ісус сказав їм:
– Чашу, яку я п'ю, питимете, і хрищенням, яким я хрищуся, христитиметесь. 40. Сидіти ж праворуч мене чи ліворуч – не моє дати вам, а кому приготовано.
41. Почули про те десятеро й обурились на Якова та Івана. 42. Тоді Ісус прикликав їх і сказав їм:
– Ви знаєте, що ті, яких вважають князями народів, верховодять ними, і їхні вельможі утискають їх. 43. Не так воно хай буде між вами, але хто з-між вас хоче стати великим, хай буде вам слугою, 44. і хто з-між вас хоче бути першим, хай буде рабом усіх. 45. Бо Син чоловічий не прийшов на те, щоб йому служили, лише щоб служити й віддати своє життя як викуп за багатьох.

Ісус знову говорить апостолам про смерть та страждання, які вже невдовзі Він має зазнати. Але, здається, навіть найближчі з Його учнів ці слова або не розуміють, або не сприймають надто серйозно. В їхній картині майбутнього немає місця для слабкого та страждаючого Месії-Господа. Натомість очікують на славну та очевидну для всіх перемогу Того, кого вважають своїм Царем. Перемогу військову, політичну, релігійну.

В очікуванні тієї славної перемоги найближчі Господні учні починають планувати і свою власну майбутню кар’єру в Божому Царстві. Сьогодні бачимо апостолів Якова та Івана, Зеведеєвих синів, які вирішили ніби «зіграти на випередження» і вже тепер «забронювати» собі найкращі посади в майбутньому Царстві. Не знають, чого просять, бо їхні уявлення про Божу славу та перемогу не є адекватними. Шлях до перемоги проходить через страждання, а вічне життя здобувається через смерть на хресті. Та вони цього поки що не здатні зрозуміти. Тому-от і такі самовпевнені. А які я маю очікування від Бога? Наскільки вони адекватні?

«Не так воно хай буде між вами», - Ісус перевертає надто по-людські амбітні сподівання своїх учнів. Закликає бути «не такими», як решта світу. Бо, зрештою, Він сам не такий, як царі та вельможі цього світу. На жаль, нерідко ми, християни, забуваємо про це. Прагнемо влади, домінування, почестей, статусу тощо… А в чому може полягати моє «бути не таким» - тут і зараз, в поточних обставинах мого життя?

Господи, навчи мене не боятися бути «не таким», як від мене вимагає цей світ. Навчи мене, як я можу послужити іншим, даруючи їм своє життя!
Слава Отцю і Сину і Святому Духу.