26
05.2024
Неділя 4-та після Пасхи, розслабленого Йо 5, 1-15
0,00 / 0,00

Thursday, 04 квітня 2024

Великий Піст, Мк 14, 27-42
Прпп. Йосифа, піснописця, і Юрія, що в Малеї

Прошу в Господа ласки, щоб могти уважно слухати та розуміти євангельське Слово!

Сьогоднішнє Слово походить з Євангелія від Марка 14, 27-42.

27 І сказав їм Ісус: Усі ви спокуситеся, бо написано: Вдарю пастиря, і вівці розбіжаться.
28 Та по моїм воскресінні випереджу вас у Галилеї.
29 А Петро сказав до нього: Навіть коли й усі спокусяться, - та не я!
30 Відповів йому Ісус: Істинно кажу тобі, що ти сьогодні, цієї ночі, заки півень заспіває двічі, тричі мене відречешся.
31 А він ще більше твердив: Хоч би мені прийшлося з тобою і вмерти, не відречусь я тебе! І всі так само говорили.
32 І приходять вони на місце, що зветься Гетсиманія, - то й каже своїм учням: Посидьте тут, поки я помолюся.
33 І взяв із собою Петра, Якова та Йоана, і почав жахатись та тривожитись.
34 Потім каже до них: Душа моя вся смутиться аж до смерти. Лишіться тут і чувайте.
35 Пройшовши трохи далі, він припав до землі й почав молитися, щоб, якщо можливо, минула його ця година.
36 І мовив: Авва - Отче, усе тобі можливе: віддали від мене цю чашу! Та не що я хочу, а що ти.
37 І приходить, і знаходить їх уві сні, та й каже до Петра: Симоне, ти спиш? Не міг єси чувати ані однієї години?
38 Чувайте ж, моліться, щоб не ввійти в спокусу. Дух бадьорий, але тіло кволе!
39 І знову, відійшовши, молився та промовляв те саме слово.
40 І, повернувшися, знову знайшов їх уві сні, очі бо в них були отяжілі й вони не знали, що йому відказати.
41 Повернувся він утретє й каже їм: Спите ще й спочиваєте? Досить, прийшла година: ось Син Чоловічий буде виданий у руки грішникам.
42 Уставайте, ходімо! Зрадник мій ось наблизився!

Ісус попереджає учнів про їхню людську слабкість та страх. Вони очікують славної перемоги Месії, а тому арешт, засуд, смерть Ісуса стануть для них надзвичайним шоком. Той, від Кого очікували сили, виявляється наче безсилим. Не дивно, що це викличе розпач і розгублення серед учнів. Ісус це знає і про це їх попереджає. А ще говорить, що його видима поразка не є кінцевою, за нею наступить перемога. По смерті – воскресіння!

Проте, Петрові здається, що він самого себе знає краще, ніж його знає навіть сам Ісус. Тому сперечається з Господом, доводячи свою беззастережну вірність. Принаймні, так йому здається у той момент. Та Ісус все відає краще – і дійсну Петрову вірність, і його майбутній переляк та зречення. Господь приймає Петра таким, яким він є насправді, а не таким, яким той сам себе хоче бачити чи подати назовні. Це саме стосується й мене. Бог приймає і цінує мене – з усіма моїми перевагами і недоліками.

Моління в Гетсиманському саді показує, що для Ісуса також не є чужими і незнайомими смуток і страх перед стражданням. Він не зображує з себе бездоганного супергероя. Визнає перед учнями, що потребує їхньої підтримки, молить Отця, щоб, якщо можливо, чаша хресного страждання Його оминула. Але при цьому всьому смиренно приймає Божу волю. Чи вмію я – визнати свої страхи чи слабкість перед Богом та людьми? Що роблю перед обличчям викликів, з якими, як мені здається, я не годен дати собі ради?

Господи, навчи мене довірятися тобі повністю: не соромлячись своєї слабкості, не зображуючи з себе когось, ким я насправді не є, але в усьому смиренно приймаючи Твою святу волю. Так, як це робив Твій Син, а наш Господь і Вчитель – Ісус Христос!
Слава Отцю і Сину і Святому Духу.