02
03.2024
Перенесення мощів св. свщмч. Ігнатія Богоносця Лк 20, 45 – 21, 4
0,00 / 0,00

Thursday, 15 лютого 2024

Звичайний період, Мк 11, 27-33
Св. ап. Онисима

Сьогодні Ісус запрошує тебе до щирих і відкритих  стосунків, до діалогу, котрий можливий тільки в правді. Спробуй прийти на цю зустріч зі Словом таким, яким ти є.

Сьогоднішнє Слово походить з Євангелія  від Марка 11, 27-33.

27. В той час прийшов Ісус у Єрусалим. І коли він ходив у храмі, підійшли до нього первосвященики, книжники та старші 28. й кажуть до нього:
– Якою владою чиниш це? Хто дав тобі владу це робити?
29. Ісус відповів їм:
– Спитаю я вас одну річ; 30. дайте мені відповідь, і я скажу вам, якою владою я чиню. Іванове хрищення було з неба чи від людей? Відповіжте мені.
31. Вони почали міркувати між собою й говорити: як відповімо: з неба, – скаже: чому ж ви не повірили йому? 32. А скажемо: від людей, – боялися народу, бо всі вважали Івана за пророка. 33. І відповіли Ісусові:
– Не знаємо.
Ісус же сказав їм:
– І я вам не скажу, якою владою я це чиню.

Присутність та навчання Ісуса, здається, ніяк не торкає духовних лідерів вибраного народу, бо вони перейняті питанням влади: «Скажи нам, якою владою ти це робиш, або хто тобі дав цю владу?» Але чи насправді їх цікавить правда, щоб, пересвідчившись, підкоритися Синові Божому? Господь приймає людину такою, якою вона є, з її сумнівами і наріканнями, навіть опором. Єдине, що може заважати цій зустрічі, це нещирість та власний прихований інтерес. Тому свята Едіта Штайн сказала, що той, хто дійсно шукає істини, рано чи пізно знайде Бога.

Ісус залишається спокійним, Він не входить в самозахист чи виправдування, але спокійно відповідає на питання питанням, щоб відкрити їхні серця і дати їм змогу пізнати свої справжні мотиви. Часто людина приходить до Бога з претензійним: «чому?», коли щось іде не так, коли втрачається контроль над ситуацією. В такі моменти Бог також може запитати про щось у відповідь і це питання не є звинуваченням, але запрошенням до щирої розмови і глибшого пізнання, як це сталося, наприклад, з Іовом.

Ісус відповів їм: «І я вам не скажу, якою владою чиню це», - не тому, що вони не знали що відповісти, а тому, що їх серця були повні прорахунків. Їм не була потрібна правда, але аргументи для звинувачення і відкинення. Боячись народу, вони показують, що не мають внутрішнього стержня для того, щоб хоча б показати свої погляди. Можливо, сьогодні ти також потребуєш про щось запитати Христа, як це робили учні на самоті, можливо, Він має зцілюючі питання також до тебе.

Дозволь Христові сьогодні супроводжувати тебе та вказувати дорогу правди в кожній ситуації, щоб твої думки, слова і вчинки за будь-яких обставин були сповнені мудрості та милості.

Слава Отцю і Сину і Святому Духу.