02
03.2024
Перенесення мощів св. свщмч. Ігнатія Богоносця Лк 20, 45 – 21, 4
0,00 / 0,00

Friday, 02 лютого 2024

Звичайний період, Лк 2, 22-40.
Стрітення Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа

Прошу в Бога про благодать розуміння Його святого Слова.

Сьогоднішнє Слово походить з Євангелія від Луки 2, 22-40.

22. В той час принесли батьки дитя Ісуса в Єрусалим поставити перед Господом, 23. як написано в Господньому законі: Кожний хлопець первородний, буде посвячений Господеві. 24. І принесли жертву, як написано в Господньому законі: пару горлиць або двоє голубенят.
25. А був у Єрусалимі чоловік на ім'я Симеон; чоловік той, праведний та побожний, очікував утіхи Ізраїля, і Дух Святий був на ньому. 26. Йому було відкрито Святим Духом, що не бачитиме смерти, перш ніж побачить Христа Господа. 27. Він прийшов Духом у храм, і як батьки вносили дитя Ісуса, щоб учинити над ним за законним звичаєм, 28. він узяв його на руки, благословив Бога й мовив:
29. Нині, Владико, можеш відпустити слугу твого
за твоїм словом у мирі,
30. бо мої очі. бачили твоє спасіння,
31. що ти приготував перед усіма народами;
32. світло на просвіту поганам, і славу твого люду – Ізраїля.
33. Батько його і мати дивувалися тому, що говорилося про нього. 34. Симеон благословив їх і сказав до його матері Марії:
– Ось цей поставлений для падіння і встання багатьох в Ізраїлі; він буде знаком протиріччя, 35. та й тобі самій меч прошиє душу, щоб відкрились думки багатьох сердець.
36. Була там також і Анна, пророчиця, дочка Фануїла з покоління Асера; вона була вельми похила віком, проживши сім років з чоловіком від дівування свого 37. і зоставшися вдовою аж до вісімдесят четвертого року, вона не відходила від храму, служачи Богові вночі і вдень постом та молитвою. 38. І надійшла вона тієї самої години й почала прославляти Бога та говорити про нього всім, що чекали визволення Єрусалиму.
39. Як вони зробили все за законом Господнім, вернулися в Галилею, до Назарету, свого міста. 40. Хлоп'я ж росло й міцніло, повне мудрости, і Божа благодать була на ньому.

Сьогодні, на сороковий день після народження, Марія та Йосиф принесли Ісуса до Єрусалимського храму на найважливішу зустріч – з Самим Господом Богом. Прийшли, щоб показати Його Отцеві, щоб подякувати за Нього, вчинити згідно із Законом – посвятити первородного сина Господеві та принести жертву. Важливою ця зустріч з Немовлям була і для Симеона, праведного та побожного чоловіка. Він радіє, бо врешті сповнив свою місію – зустрів Христа Господа та виголосив пророцтво для Марії. Старець воздає хвалу Богові за те, що Бог виконав свою обітницю. І пророчиця Анна теж радісно виконує своє завдання – прославляє Господа та всім розповідає про Нього. Чи знаємо ми про свою місію в цьому житті? Чи радісно її виконуємо?

Врешті з’явилось довгоочікуване «світло на просвіту поганам, і славу твого люду», Господи! Це Світло Марія обережно передає Симеонові. І він вже тримає на руках життя, яке не боїться смерті. Старець тримає Світло, яке має просвітити духовну темряву кожної людини, яка, освітившись, теж має стати носієм світла. Кожен у цьому житті має місію. Важливо якнайшвидше зрозуміти цю місію і виконувати її. Часто ми живемо в полоні власних ідей та бажань, які не приносять нам ані миру, ані радості, ані добра. Симеон відходить в мирі. Бо був для нього знак, що він може відійти. Тому й ми маємо бути уважними до знаків, слів, зустрічей у житті. Чи те, як ми чинимо, що говоримо, приносить радість, користь, добро нам та ближнім?

Кожна зустріч – це таїнство. Усе наше життя позначене зустрічами: з людьми, різноманітними обставинами, врешті, із самим собою. Втім, найголовніша зі всіх зустрічей – з Богом, безпосереднє спілкування з Ним. Важливо бути відкритими на це, старатись, щоб всі наші стрічання були унікальними та неповторними. Бог ініціює кожну зустріч, але важливо, щоб ми приходили на неї, прихопивши своє світло та мир.

Господи, відкрий мене на кожну зустріч, яка б зміцнила мою віру, наблизила до Бога. А також організуй мені зустрічі з тими, хто потребує мого світла та миру!

Слава Отцю і Сину і Святому Духу.