21
06.2024
Віддання Вознесіння Йо 17, 18-26
0,00 / 0,00

Wednesday, 13 вересня 2023

Звичайний період, Мк 7, 14-24
Передсвяття Воздвиження чесного Хреста

Пам'ять оновлення храму св. Воскресення Христа і Бога нашого.
Св. свщмч. Корнилія сотника.

Хочу зараз заглибитися в роздуми над Божим Словом. Вірю, що цей момент є дуже важливим в моєму дні і прошу в Господа благословення, щоб пережити його плідно!

Сьогоднішнє Слово походить з Євангелія від Марка 7, 14-24.

14. В той час Ісус, прикликавши народ, промовляв до нього:
15. – Слухайте мене всі й розумійте! Нема нічого зовнішнього для людини, що, входячи в неї, могло б її осквернити; те, що виходить з людини, те осквернює людину. 16. Хто має вуха слухати, хай слухає.
17. І коли він увійшов до хати, дальше від народу, учні спитали його про притчу. 18. Він каже їм:
– І ви ще такі недотепні? Не розумієте, що все, що входить у людину ззовні, не може її осквернити? 19. Воно бо не входить в її серце, лише в живіт і виходить геть на належне йому місце.
20. Таким чином, він об'явив чистими всі страви. Сказав, що те, що виходить з людини, те осквернює людину. 21. З нутра бо, з серця людини, виходять недобрі намисли, розпуста, злодійство, душегубство, 22. перелюби, загребущість, лукавство, обман, безсоромність, заздрий погляд, наклеп, гордість, безум. 23. Уся ця погань виходить із нутра й осквернює людину.
24. І вирушивши звідти, пішов у сторони Тиру та Сидону. Увійшовши ж в один дім, не хотів, щоб довідався хто про те, але не міг окритися.

Сучасна людина після сьогоднішніх слів Ісуса може так само, як і учні, почуватися «некмітливою», бо до кінця не розуміє, чому їжа стала предметом обговорення в цій релігійній дискусії. Що спільного мають страви, які споживає людина, з її вірою? Але для ізраїльтян відмова від певних страв протягом століть була важливим знаком, що відрізняла їх від поганських народів, не давала їм згубитися в інших культурах та втратити свою ідентичність, як вибраного Божого народу. Ісус це добре знав, проте хоче навчити учнів відрізняти те, що важливе, від того, що найважливіше.

Багатьом з нас відомий вислів Гіппократа: «Ми є тим, що ми їмо». Їжа є вирішальною для нашого тіла, може погіршувати або покращувати самопочуття, дарувати або нищити здоров’я. Ісус же звертає увагу не на їжу, а на серце, на його порухи, наміри і прагнення, тому що насправді в великій мірі «ми є тим, що ми відчуваємо». Рішення, які народжуються в серці згодом впливають і на фізичний стан людини і на її ставлення до себе, до інших, до Бога; на якість її життя – на те, ким вона є!  

Сьогоднішнє Євангеліє спонукає мене по новому подивитися на важливість того, що відбувається в моєму серці, прислухатися до того, що я переживаю і відчуваю. Можу поєднати цей уривок з іспитом сумління, щоб навчитися розпізнавати справжні мотиви і причини моїх вчинків.

Прошу Ісуса мужності помічати зло не у всіх навколо, а в моєму серці. Нехай сам Бог своєю силою очистить і зруйнує те, що мене поневолює, спотворює і забруднює!

Слава Отцю і Сину і Святому Духу.