22
10.2024
Св. Івана Павла ІІ, папи Лк 3, 23 - 4, 1
0,00 / 0,00

Monday, 11 вересня 2023

Звичайний період, Мк 6, 54 - 7, 8
Тиждень 16-ий по Зісланні Святого Духа

Прп. Теодори Олександрійської.

Прагну знайти кілька хвилин для роздумів над Євангелієм. Прошу Святого Духа ласки зосередження та здатності почути скероване до мене Слово.

Сьогоднішнє Слово походить з Євангелія від Марка 6, 54 - 7, 8.

54. В той час, як Ісус вийшов із човна, пізнали його люди землі Генезаретської 55. і розбіглися по всій країні та почали приносити хворих на ліжках, де тільки чули, що він пробував. 56. І куди він тільки приходив, у села, чи міста, чи в слободи, клали на майданах хворих і просили його, щоб їм можна було бодай доторкнутися краю його одежі; і хто тільки торкавсь його, ставав здоровий.
1. Фарисеї й деякі з книжників, що були з Єрусалиму, зібрались коло Ісуса. 2. І бачили, що дехто з його учнів їсть хліб нечистими, тобто немитими, руками. 3. Фарисеї й усі юдеї, додержуючи передання старших, не їдять, поки не вимиють добре рук, 4. і, вернувшися з торгу, не споживають, поки себе не покроплять; ще багато іншого вони перейняли й дотримують: миття чаш, глеків і мосяжного посуду. 5. Питають, отже, його книжники та фарисеї:
– Чому твої учні не живуть за переданнями старших і їдять немитими руками?
6. Він відповів їм:
– Добре пророкував про вас, лицемірів, Ісая, як написано:
Народ цей устами мене почитає, серце ж їхнє далеко від мене; 
7. та вони марно мене почитають, навчаючи наук – наказів людських.
8. Занедбавши заповідь Божу, притримуєтеся людського передання: миєте глечики та кухлі й ще багато в тому роді.

Спробуй на одну мить уявити собі цю картину: Ісус, припливши до берега, сходить з човна, наближається до села і зустрічає великий ентузіазм. Люди впізнали Його і буквально біжать назустріч, з великою вірою просячи оздоровлень. Впізнали, бо зустрічали Його раніше, бачили і переконалися в любові і силі, яку випромінював своїм поглядом, дотиком, словом. Переживши колись зустріч з Ісусом, не мали більше сумнівів, що Він – саме той, хто може допомогти. Чи хочеш ти сьогодні про щось попросити Ісуса? 

Коли після гріхопадіння Адам почув кроки Господа, що наближається, він заховався. Його гріх і оголеність були перешкодою до того, щоб постати перед Обличчям Бога. Тепер навпаки: впізнавши Бога, люди біжать до нього зі всім своїм горем і болем. Знають, що біля Ісуса можна бути зі своїми ранами, що кровоточать, виснаженими тілами і згорьованими серцями. З немитими руками також. Бо Він наближається, щоб Добра Новина про Царство люблячого Бога стала реальністю: в очах, які знову можуть бачити; в ногах, які знову ходять; в серцях, які знову радіють.

Проте, не всі поділяють цей тріумф життя. Є люди, що через власні стандарти правильності не дозволяють ані собі, ані іншим насолоджуватися радістю. Роками вироблені навички, список приписів та заборон замінили їхню віру, здатність впізнавати Бога Живого. Тому помиті глечики стають важливіші за відкрите серце. 
Чи в мені теж є лицемірство? Чи люди біля мене перебувають під прицілом моїх вимог, претензій, оцінок? Або ж можуть почуватися «як вдома»: прийнятими, вислуханими, втішеними?

В цій молитві прошу Господа про чутливість серця, щоб впізнавало Його дотик в кожному моєму дні, в подіях, які відбуваються, в людях, яких зустрічаю. 

Слава Отцю і Сину і Святому Духу.