26
05.2024
Неділя 4-та після Пасхи, розслабленого Йо 5, 1-15
0,00 / 0,00

Wednesday, 06 вересня 2023

Звичайний період, Мк 6, 7-13
Спогад про чудо, яке було в Колосах, що в Хонах, від архистратига Михаїла

Сьогодні Господь наново кличе, щоб виявити, наскільки довіряє Тобі. Спробуй налаштувати своє серце і думки, щоб краще розпізнати Його волю.

Сьогоднішнє Слово походить з Євангелія від Марка 6, 7-13.

7. В той час покликав Ісус дванадцятьох і став їх посилати по двох, даючи їм владу над нечистими духами. 8. І наказав їм, щоб нічого не брали на дорогу, крім самої палиці, ні хліба, ні торбини, ні грошей у гаманець; 9. щоб обувалися в сандали й не вдягалися в дві одежі.
10. І говорив їм:
– До якого б дому ви не ввійшли, там пробувайте аж поки не вийдете звідти. 11. А коли в якому місці вас не приймуть і не слухатимуть вас, виходячи звідтіль обтрусіть і порох з ваших ніг на свідоцтво їм.
12. Вони вийшли і проповідували покаяння, 13. виганяли численних бісів і намащували олією чимало хворих та оздоровлювали їх.

Ісус знову кличе своїх учнів. Це постійне покликання відкриває перед нами містерію стосунку людини з Богом і світ наших людських взаємовідносин. Спочатку учні були покликані поодинці чи по двох, як, наприклад, Яків та Йоан, а іноді одні прикликали інших, як от Филип Натанаїла. Потім Господь знову їх кличе, але вже як спільноту своїх найближчих учнів. Сьогоднішній текст нас зосереджує на післанництві, місії апостолів і цьому знову передує поклик. В щоденному житті, у наших родинних, дружніх, ділових стосунках, ми часто одні одних кличемо, щоб передати певне прохання, поручення і знаємо як важливо є робити це з повагою, любов’ю, миром. Знаємо, як важливо мати взаємне довір’я і добрі наміри, щоб зробити щось доброго разом. Через пророка Єремію Господь сказав: «Бо я свідомий моїх щодо Вас задумів, задумів спасіння, а не погибелі». Чи довіряю Господеві сьогодні, чи ціную мої обов’язки, завдання, місію як моє покликання до побудови Царства небесного? 

Посилаючи апостолів із проповіддю, Господь дає їм владу, якої людина сама від себе ніколи не може мати. Після гріхопадіння людська природа є зранена. З Божою допомогою вона протиставляється пристрастям і спокусам, але не без певного зусилля і болю. Самостійне рішення Єви і Адама спротивитися Божій заповіді узалежнило їх від сил зла, яким вони піддалися. Але навіть розуміючи печальні наслідки первородного і персонального гріха, ми не можемо здобути остаточну перемогу над злом самотужки. Тому Ісус наділяє своїх учнів владою над нечистими духами. Ми також отримуємо підмогу від Господа боротися із злом – у Святих Таїнствах. Можливо, буде важливим запитати себе, наскільки ми свідомі того, що отримали у Святій Тайні Хрещення і Миропомазання?

З одного боку, учні отримують надзвичайну владу і силу виганяти бісів та зцілювати, проте найважливіше в їх місії – це повне довір’я до Бога. Не так просто піти в дорогу без жодного забезпечення, маючи надію лише на Боже провидіння і на те, що знайдуться якісь милосердні люди, котрі приймуть вас. Також може статися, що той мир, який хочете принести, не буде прийнятим. Однак Ісус заохочує іти далі. Можливо сьогодні потребуєш струсити із себе якусь печаль, гіркість, прикрий досвід, щоб продовжити свій духовний шлях та через ласку зцілення сіяти довкола себе віру, надію, любов.

Господи, дякую Тобі за ласку мого покликання до життя! Дякую Тобі за мої завдання і обов’язки, якими можу служити іншим. Допоможи мені там, де відчуваю трудність, де потребую зцілення та навчи мене нести Твої мир і любов моїм ближнім!

Слава Отцю і Сину і Святому Духу.