Monday, 12 червня 2023

Початок Петрового посту.
Прп. Ісаакія, ігум. обителі Далматської.

Господи, даруй мені благодать добре почути твоє Слово і не лишитися до нього байдужим.

Сьогоднішнє Слово походить з Євангелія від Матея 6, 31-34; 7, 9-11.

31. Сказав Господь: Не журіться, кажучи: що будемо їсти, що пити і в що одягнемося? 32. Про все те побиваються погани. Отець же ваш небесний знає, що вам усе це потрібне. 33. Шукайте перше царства Божого та його справедливості, і все те вам додасться.
34. Не журіться, отже, завтрашнім днем; завтрашній день журитиметься сам за себе. Доволі дневі його лиха.
9. Чи ж є між вами хто такий, що коли син попросить у нього хліба, дасть йому камінь? 10. Або коли попросить риби, дасть йому гадюку? 11. Тож коли ви, злі бувши, вмієте давати дітям вашим добрі дари, оскільки більш Отець ваш, що на небі, дасть дари тим, які його просять.

Наскільки сьогоднішнє Євангеліє є поетично-красивим, гарним, легким до сприйняття, настільки ж, здається, воно є важким до реального виконання. Іноді складається враження, що найкраще воно «лягає на душу» людям, які знаходяться у двох протилежних станах душі та відповідних до них життєвих ситуаціях.

Перший стан – це коли ми не маємо дійсно важких проблем. Напевно, багато хто з нас має досвід, коли справи в житті йдуть більш менш добре і, відтак, не потрібно ні про що аж занадто турбуватися. Тоді ці євангельські слова добре відповідають, так би мовити, «легкому» стану нашої душі, сприймаються без значного внутрішнього опору. Другий стан – це коли ми, навпаки, поставленні у важкі, іноді майже безвихідні обставини, коли підступає відчай та відчуття безсилля. Саме тоді для багатьох людей ці слова можуть бути як ясний промінь світла у темряві, або ковток свіжого повітря для того, хто задихається.

Не так легко буває сприйняти ті слова тим, хто, так би мовити, знаходиться у середньо-проблематичному стані. Коли труднощів є немало, вони досить поважні і їх треба таки вирішувати, докладаючи певних, а, часом, і неабияких зусиль. Відтак, сьогоднішнє Євангеліє може видаватися надто наївним. «Не журіться…», - а хто ж тоді вирішуватиме мої проблеми, хто буде про них думати?! Проте, послухаймо уважно. Так, Господь каже: «не журіться», але ще каже: «шукайте». Чи я чую цей Його заклик?

Боже, навчи мене довіряти Тобі у будь-яких обставинах мого життя!

Слава Отцю і Сину і Святому Духу.