20
04.2024
Субота акафістова Мк 8, 27-31
0,00 / 0,00

Saturday, 10 червня 2023

Звичайний період, Мт 5, 42-48
Віддання П’ятдесятниці

Прп. Никити, єп. Халкедонського.

Декілька років тому атеїсти проводили в одній країні рекламну кампанію: «Не вбиваю, не краду, не вірую». А чим насправді є Християнство? Сукупністю моральних, етичних правил поведінки, чи, можливо, чимось більшим? Прислухайся до слів Ісуса – Він сьогодні дає тобі відповідь.

Сьогоднішнє Слово походить з Євангелія від Матея 5, 42-48

42. Сказав Господь: Дай тому, хто в тебе просить, а хто хоче позичити в тебе, не відвертайся.
43. Ви чули, що було сказано: люби ближнього свого й ненавидь ворога свого. 44. А я кажу вам: любіть ворогів ваших і моліться за тих, що гонять вас; 45. таким чином станете синами Отця вашого, що на небі, який велить своєму сонцю сходити на праведних і неправедних.
46. Бо коли ви любите тих, що вас люблять, то яка вам за це нагорода? Хіба не те саме й митарі роблять? 47. І коли ви вітаєте лише братів ваших, що надзвичайне чините? Хіба не те саме й погани роблять? 48. Тож будьте досконалі, як Отець ваш небесний досконалий.

Уривок, який ми сьогодні читаємо, є, мабуть, ключовим і центральним у Нагірній проповіді Ісуса. Це правило істинного Християнства в дії.  Заповідь Христа, яку ми сьогодні почули: «любіть ворогів ваших і моліться за тих, що гонять вас» в першу чергу маємо віднести до себе, з думкою про те, що так само, як для мене хтось є недругом, так само і я можу бути для когось ворогом. Чи ти колись задумувався над тим, що хтось може вважати тебе своїм неприятелем?

Коли ми думаємо про ворогів, нам, зазвичай, простіше поставити себе в ролі «вічної жертви». Нам не хочеться думати про те, що ми, можливо, також комусь завдали біль, що ми також когось образили, скривдили. Дуже важко дивитися на себе у світлі правди. Ми живемо за схемою слабкості, нам мають вибачити все погане, адже ми завжди знаходимо виправдання своїм злим вчинкам, а своїх ворогів ми маємо право не любити, не прощати, а інколи прагнемо їм помститися.  Але Ісус застерігає нас і від помсти і від ненависті. Він навчає нас, що вже сам факт, що хтось є людиною, робить його гідним любові. Ти є гідний любові, що би ти не зробив. Твій недруг є також гідний любові, що б він не вчинив.

Чуємо: «Тож будьте досконалі, як Отець ваш небесний досконалий». Вчення Біблії, зрештою, зводиться до того, що ми стаємо дійсно людьми лише тоді, коли ми стаємо подібними до Бога. А подібними до Бога нас робить любов до людей і безперервна турбота про них, не дивлячись на те, як вони поводяться з цією любов'ю. Християнська досконалість – це коли ми навчимося прощати так, як прощає Бог, і любити так, як любить Бог.


Якщо ти не можеш комусь вибачити, якщо хтось є твоїм ворогом, поговори сьогодні з Господом про цю людину, попроси у Нього ласки подивитися на твого ворога Божими очима.

Слава Отцю і Сину і Святому Духу.