02
03.2024
Перенесення мощів св. свщмч. Ігнатія Богоносця Лк 20, 45 – 21, 4
0,00 / 0,00

Sunday, 21 травня 2023

Звичайний період, Йо 9, 1-38
Неділя 6-та після Пасхи, сліпородженого

Св. ап. і євангелиста Йоана Богослова.
Прп. Арсенія Великого.

За хвилину чекає на тебе нова зустріч з Божим Словом. Приготуй своє серце, щоб побачити діла Господні, зверни твій погляд до Нього у тиші і зосередженні серця.

Сьогоднішнє Слово походить з Євангелія від Йоана 9, 1-38.

1. Одного разу, проходячи, Ісус побачив чоловіка сліпого зроду. 2. Спитали його учні:
– Учителю, хто згрішив: він чи батьки його, що він сліпим родився?
3. Відповів Ісус:
– Ні він не згрішив, ні батьки його, але щоб діла Божі виявились на ньому. 4. Поки дня, я мушу робити діла того, хто послав мене; бо ніч надходить, за якої ніхто не зможе діяти. 5. Поки я у світі, я – світло світу.
6. Сказавши те, плюнув на землю, зробив грязь із слини і помастив гряззю очі сліпому. 7. І сказав до нього:
– Іди, вмийся в Силоамській купелі (що у перекладі означає: Післаний).
І пішов той, умився, і вернувся зрячим.
8. Сусіди ж і ті, що бачили його раніше сліпим, заговорили:
– Чи то не той, що все сидів і жебрав?
9. Одні казали:
– То він.
Інші:
– Ні, але подібний до нього.
Він же каже:
– Це я!
10. І спитали його:
– Як прозріли твої очі?
11. Він відповів:
– Чоловік, що зветься Ісус, зробив грязь, помастив мені очі і сказав: піди до Силоаму й умийся. Пішов я, умився і прозрів.
12. Вони його спитали:
– Де він?
Каже той:
– Не знаю.
13. І ведуть того, що був сліпий, до фарисеїв. 14. Була ж субота, коли Ісус зробив грязь, і відкрив йому очі. 15. Фарисеї спитали його, як він прозрів. Він сказав їм:
– Він поклав мені на очі грязь, я вмився і бачу.
16. Деякі з фарисеїв казали:
– Цей чоловік не від Бога, бо не шанує суботи.
Інші мовили:
– Чи може грішний чоловік такі чудеса чинити? І виникла серед них незгода. 17. І знову кажуть сліпому:
– Ти ж що кажеш про того, що відкрив тобі очі?
Той відповів:
– Він – пророк.
18. Однак юдеї не вірили, що він був сліпий і прозрів, аж поки не покликали батьків того, що прозрів. 19. Спитали їх:
– Чи то ваш син, про котрого кажете, що він сліпим родився? Як же воно, що він тепер бачить?
20. Батьки його у відповідь сказали:
21. – Знаємо, що то наш син і що сліпим родився. А як він тепер бачить – не знаємо, і хто відкрив йому очі – не знаємо. Спитайте його: він дорослий і скаже сам про себе.
22. Так казали його батьки, бо боялися юдеїв: юдеї бо вже були змовилися, щоб виключити з синагоги кожного, хто його визнаватиме Христом. 23. Тому батьки його сказали: він дорослий, його спитайте.
24. І вони покликали удруге чоловіка, що був сліпим, і кажуть йому:
– Воздай славу Богові! Ми знаємо що той чоловік – грішник.
25. Озвався той:
– Чи він грішник, не знаю. Знаю одне: я був сліпим і тепер бачу.
26. Вони йому сказали:
– Що він тобі зробив? Як він відкрив тобі очі?
27. Той відповів:
– Я вже сказав вам, і ви чули; що іще хочете чути? Чи не хочете й ви його учнями стати?
28. Ті з лайкою накинулись на нього і сказали:
– Ти – його учень! Ми – учні Мойсея. 29. Ми знаємо, що до Мойсея промовляв Бог. А цього не знаємо, звідкіля він.
30. У відповідь чоловік сказав їм:
– Тож воно й дивно, що ви не знаєте, звідкіля він, і він відкрив мені очі. 31. Знаємо, що Бог не слухає грішників; а хто побожний і чинить його волю, того він слухає. 32. Одвіку нечувано, щоб хто відкрив очі сліпому зроду. 33. Якби він не був від Бога, не міг би був зробити нічого.
34. Ті у відповідь йому сказали:
– Ти ввесь у гріхах родився і нас навчаєш?
I прогнали його геть.
35. Довідався Ісус, що вони геть його прогнали, і, зустрівши його, сказав до нього:
– Віруєш у Сина чоловічого?
36. Той відповів:
– Хто він, Господи, щоб я увірував у нього?
37. Сказав йому Ісус:
– І бачив єси його, і той, хто говорить з тобою – це він.
38. Тоді той сказав:
– Вірую, Господи!

Важкий спадок первородного гріха – це глибоко вкорінене почуття вини. Настільки нестерпне, що людина має нестримне бажання виправдатися, часом будь-якою ціною. Тому іноді шукаємо винних поза собою. Гріх і справді приніс біль та смерть, але чи кожне страждання є наслідком особистого гріха? Друзі Йова були переконані, що так, але Ісус показує, що ні. Відтепер ми не зобов’язані шукати причини болю інших людей у них самих, щоб їх звинуватити. Ми покликані, як Ісус, підійти і принести в життя іншої людини світло братерської любові.

Сліпонароджений не просив Ісуса ні про що. Господь торкається його з власної ініціативи та лише з однієї причини – через любов. В цьому жесті зцілення є так багато спільного з сотворенням людини. Дозволь Христові торкнутися тебе тоді, коли не очікуєш і так, як не очікуєш. Можливо, саме це дасть тобі побачити на собі погляд люблячого Бога і навчить любити інших.

Чоловік, якого зцілив Ісус, раптом став ще більш самотнім, ніж був до того. Людське товариство не завжди готове до змін, навіть якщо йдеться про Боже втручання і явну благодать у чиємусь житті. Тінь заздрості може покрити все. Проте Христос, довідавшись, що сліпонародженого вигнали за добре і правдиве свідчення, пішов і Сам знайшов його, щоб дати йому можливість бачити також духовно, тобто увірувати. Господь продовжує постійно шукати і тебе, щоб і ти бачив духовно: бачив очима віри, надії і любові.

Щаслива людина – це людина вдячна. Дозволь собі бути щасливим, проживаючи кожен момент цього дня як зустріч з Господом, Котрий перший шукає тебе. Попроси у Господа ласки добре бачити очима серця.

Слава Отцю і Сину і Святому Духу.