26
05.2024
Неділя 4-та після Пасхи, розслабленого Йо 5, 1-15
0,00 / 0,00

Sunday, 14 травня 2023

Звичайний період, Йо 4, 5-42
Неділя 5-та після Пасхи, самарянки

Св. прор. Єремії.

Прошу Бога про благодать відкритого серця, щоб могти чути та приймати Його святе Слово.

Сьогоднішнє Слово походить з Євангелія від Йоана 4, 5-42.

5. В той час Ісус прибув до одного міста в Самарії, яке називається Сихар, близько поля, що дав був Яків своєму синові Йосифові. 6. Була ж там криниця Якова. Ісус, утомившись з дороги, сів біля криниці. Було ж близько шостої години.
7. Аж ось надходить жінка з Самарії води брати. Ісус каже до неї:
– Дай мені напитися.
8. Учні його пішли були до міста купити харчів. 9. Каже до нього жінка самарянка:
– Юдей єси і просиш пити в мене, жінки-самарянки?
Не мають бо зносин юдеї з самарянами. 10. Ісус у відповідь сказав до неї:
– Якби ти знала дар Божий і хто той, що тобі каже: дай мені напитися – ти попросила б у нього, і він дав би тобі води живої.
11. Мовить до нього жінка:
– І зачерпнути чим не маєш, пане, і криниця глибока; звідкіль, отже, у тебе вода жива? 12. Хіба ти більший від батька нашого Якова, що дав нам цю криницю, і сам пив з неї, і сини його, і худоба його?
Ісус у відповідь сказав їй:
– Кожен, хто п'є цю воду, знову хоче пити. 14. Той же, хто питиме воду, якої я дам йому, не матиме спраги повіки. Вода бо, що я дам йому, стане в ньому джерелом води, яка б'є в життя вічне.
15. Каже до нього жінка:
– Дай мені, пане, тієї води, щоб я не мала більше спраги й не ходила сюди черпати.
16. Він каже до неї:
– Іди, поклич твого чоловіка й вернися сюди.
17. Озвалася жінка й каже:
– Нема в мене чоловіка.
Він відповів їй:
– Добре єси сказала: нема в мене чоловіка. 18. П'ятьох бо мала ти чоловіків, і той, що тепер у тебе, не чоловік тобі. Правду єси сказала.
19. Жінка каже до нього:
– Бачу, пане, що ти пророк. 20. Батьки наші на цій горі поклонялися, ви ж говорите, що в Єрусалимі місце, де треба поклонятися.
21. Ісус каже до неї:
– Повір мені, жінко: надходить час, коли ні на цій горі, ні в Єрусалимі не будете поклонятись Отцеві. 22. Ви вклоняєтесь тому, чого не знаєте; ми ж поклоняємося тому, що знаємо, бо від юдеїв приходить спасіння. 23. Але надходить час, – ба вже й тепер він, – що справжні поклонники Отцеві кланятимуться в Дусі і правді. І таких поклонників Отець собі шукає. Бог – Дух; 24. і ті, що йому поклоняються, повинні в Дусі і правді поклонятися.
25. Жінка каже до нього:
– Знаю, що має прийти Месія, тобто Христос, і як прийде, все звістить нам. 26. Каже їй Ісус:
– Це я, що розмовляю з тобою.
27. Тут надійшли його учні й дивувалися, що він розмовляє з жінкою. Однак ні один не спитав: «Чого хочеш від неї?» або: «Чому розмовляєш з нею?»
28. Жінка покинула свій глечик, побігла в місто й каже людям:
29. – Ходіте, подивіться на чоловіка, який сказав мені все, що я робила. Чи не Христос він?
30. І вийшли з міста й пішли до нього.
31. Учні тим часом стали просити його, кажучи:
– Їж, учителю.
32. Він сказав їм:
– Я маю їсти їжу, якої ви не знаєте.
33. Учні заговорили один до одного:
– Чи не приніс хто йому їсти?
34. Каже до них Ісус:
– Їжа моя – чинити волю того, хто послав мене, і завершити його діло. 35. Хіба ви не кажете: ще чотири місяці, і жнива настануть? А я кажу вам: підведіть очі ваші і гляньте на ниви – вони вже для жнив спілі. 36. Хто жне, бере свою нагороду: плоди збирає для життя вічного, щоб сіяч із женцем раділи укупі. 37. В цьому справджується приказка: хто інший сіє, а хто інший жне. 38. Я послав вас жати те, коло чого ви не трудилися. Інші трудилися, ви ж у їхню працю вступили.
39. Численні самаряни з того міста увірували в нього через слова жінки, що посвідчила: «Він сказав мені все, що я робила». 40. І коли прийшли до нього самаряни, просили, щоб лишився в них, і він лишився там два дні. 41. Та й багато інших увірували через його слово. 42. І вони сказали жінці:
– Тепер уже віруємо не через твоє слово, але тому що самі чули й знаємо, що він справді Спаситель світу.

Євангеліє сьогодні нам розповідає про дещо незвичайну зустріч Ісуса з певною досить цікавою особою. Це жінка-самарянка. Чому ця зустріч є незвичайною? І чи є такою взагалі? Так, однозначно! Адже чуємо, що навіть його найближчі учні «дивувалися, що він розмовляє з жінкою». Погляньмо на цю зустріч і на ту особу дещо уважніше.

По-перше, Ісус наодинці розмовляє з незнайомою жінкою, що для побожного та чемного юдея, напевно, не мало б бути дуже характерно.
По-друге, ця жінка є самарянкою, тобто належала до народу, який мав віру, подібну до юдейської і також вважав себе спадкоємцем стародавнього Ізраїльського царства. Однак, було й багато розбіжностей, через що юдеї вважали самарян самозванцями та єретиками і всіляко їх зневажали. Ті ж платили їм такою ж самою монетою.
По-третє, хоча й учні того не могли тоді знати достеменно, але ми зараз знаємо: ця жінка була досить дивного морального поводження. Мала була п’ятьох чоловіків, а тепер взагалі жила з кимось, хто їй навіть і чоловіком не був. Навіть для сьогоднішнього дня це може видатися трохи занадто, не кажучи вже про ті давні патріархальні часи.

І от, саме ця жінка-чужинка-єретичка такої нестандартної моральної поведінки несподівано для себе удостоїлися почути дещо, що не було дано навіть найбільш поважним юдеям, які Ісуса про те прямо та настійливо питали. Єдина особа в усьому Євангелії, якій Ісус прямо об’явив, що Він і є Месією, на якого всі так чекають: «Це я, що розмовляю з тобою»! А як мені здається – що саме було в тій жінці вже не просто незвичного, але радше надзвичайного, що Христос її так виділив з посеред усіх? І що це мені говорить про самого Ісуса?

Господи, навчи і мене не оцінювати людину по зовнішності, по першому враженню чи згідно загальної думки. Навчи мене відкривати та цінити кожну людину в її правдивій неповторності Твого створіння!

Слава Отцю і Сину і Святому Духу.