Friday, 12 травня 2023

Прп. Мемнона, чудотв.

Уяви себе у натовпі, який стоїть навколо Ісуса та хоче довідатися й зрозуміти, ким Він є. Прислухайся до Його слів, та намагайся їх зрозуміти.

Сьогоднішнє Слово походить з Євангелія від Йоана 8, 21-30.

21. Сказав Господь юдеям, які до нього прийшли:
– Я відходжу, і ви мене шукатимете, і в грісі вашім помрете. Куди я йду, ви не можете прийти.
22. Юдеї казали:
– Чи не вб'є він, бува, себе самого, коли каже: куди я йду, ви не можете прийти?
23. Далі додав:
– Ви – здолу, я – згори. Ви – з цього світу, я – не з цього світу. 24. Тому я сказав вам: помрете у гріхах ваших; бо коли не увіруєте, що я єсьм, помрете у ваших гріхах.
25. Вони йому сказали:
– Хто ти?
Ісус відповів їм:
26. – Я той, що говорив до вас спочатку. Багато маю я про вас сказати й осудити. Та той, хто послав мене, правдивий, і що я чув від нього, те у світі говорю.
27. Вони не збагнули, що він їм про Отця говорив. 28. Тоді Ісус мовив до них:
– Коли ви Сина чоловічого піднесете вгору, тоді взнаєте, що я єсьм і що від себе не чиню нічого, але як навчив мене Отець мій, говорю. 29. Той, хто послав мене – зо мною і не лишив мене самого, бо я завжди чиню те, що йому до вподоби.
30. Коли він говорив так, численні увірували в нього.

В Євангелії є досить складні тексти для нашого розуміння. Сьогоднішній уривок є фрагментом розмови Ісуса з юдеями. Складається враження, що ця розмова ніби стала в одному місці й не просувається далі. Ми бачимо, що ніхто не розуміє слів Христа. Він промовляє, а Його не сприймають. Але сам Ісус пояснює, що ж саме спричиняє нам такі труднощі у розумінні Бога:  «Ви – здолу, я – згори. Ви – з цього світу, я – не з цього світу».

Можливо зараз, ми, сучасні люди, розважаючи про діалоги Христа з фарисеями, подумаємо: «Ось це чомусь вони, фарисеї, юдеї, не могли впізнати Месію в Ісусі, це їх розум був затьмарений правилами, дотриманням традицій та іншими очікуваннями. Але ж ми не такі, як вони, ми вже все знаємо, вже навчені, адже Євангелія написані,  Апостоли пояснювали, Святі свідчили». Але, подивившись глибше, виникає незрозумілий страх, коли ми поставимо собі питання: «Господи, чи я тебе впізнаю як зустріну? Чи я насправді знаю Тебе, а не про Тебе?»

Можливо, я повинен чи повинна час від часу стати перед Христом і щиро визнати, що я Його взагалі не розумію, признатися Йому у тому, що я так насправді не знаю, хто Він. Можливо, мою довгу молитву, подяку та похвалу я іноді маю замінити питанням, яке задавали Ісусу юдеї: «Хто Ти такий?». Стати перед Богом як «порожній, чистий листок паперу», відкинути усе почуте та усе, що знаю – і познайомитися з Ним знову?

Просимо Тебе, Господи, щоб ми завжди були відкритими на Тебе, прагнули пізнати Тебе!

Слава Отцю і Сину і Святому Духу.