Wednesday, 10 травня 2023

Св. свщмч. Симеона, родича Господнього.
Прп. Стефана, єп. Володимир-Волинського.

Уяви собі сцену – суперечку між Ісусом і елітою юдеїв, за якою спостерігає натовп. Ісус їм прагне пояснити, чому Він зцілив хворого в суботу і тим самим формально порушив закон.

Сьогоднішнє Слово походить з Євангелія від Йоана 7, 14-30.

14. У переполовення П’ятдесятниці Ісус увійшов у храм і почав навчати. 15. І дивувались юдеї, кажучи:
– Як він знає Писання, не вчившися?
16. Ісус озвався й мовив до них:
17. – Моя наука не моя, а того, хто послав мене. Якщо хто хоче чинити його волю, знатиме, чи ця наука від Бога, чи я говорю від себе. 18. Хто говорить від себе, той шукає власної слави. Хто ж шукає слави того, який його послав, той правдивий, і неправди немає в ньому. 19. Хіба Мойсей не дав вам закону? Та ніхто з вас закону не виконує. Чому хочете мене вбити?
20. Озвався народ:
– Чи не навіжений ти? Хто тебе хоче вбити?
21. Ісус у відповідь сказав їм:
– Одне діло зробив я, і ви всі дивуєтеся. 22. Мойсей дав вам обрізання – не щоб воно було від Мойсея, але від предків – і ви обрізуєте чоловіка в суботу. 23. Чоловік приймає обрізання в суботу, щоб не був порушений закон Мойсея; ви ж нарікаєте на мене, що я в суботу оздоровив всю людину. 24. Не судіте по зовнішньому виду; судіте судом справедливим.
25. Казали, отже, деякі з єрусалимлян:
26. – Чи це не той, якого хочуть убити? Ось він говорить явно, і не кажуть йому нічого. Невже й старшина справді визнала, що він – Христос? 27. Та про цього ми знаємо, звідкіля він; а Христос, коли прийде, ніхто не знатиме, звідкіля він.
28. Ісус промовив голосно, навчаючи у храмі:
– І мене знаєте, і знаєте, звідкіля я. Однак я прийшов не від себе самого; але правдивий той, хто послав мене, і його ви не знаєте. 29. Я ж його знаю, бо я від нього, і він мене послав.
30. Тому й хотіли вони його схопити. Та ніхто не наклав рук на нього, бо ще не настала його година.

Сьогоднішнє читання дозволяє нам ясніше побачити вплив, який чинить релігійність та традиційність на свідомість людини. Еліта юдеїв, мабуть, і не потребувала жодних відповідей Ісуса, вони були переконані в тому, що  вже абсолютно все знають. Вони не відкриті на аргументи, на пошук істини. Ми інколи маємо щось подібного, адже настільки переконані у своїй правоті та правильності своїх життєвих позицій, що доводи, аргументи інших людей, ми не сприймаємо, вони нам не потрібні.  А як ти реагуєш, коли хтось говорить, що ти не правий?

«І дивувались юдеї, кажучи: Як він знає Писання, не вчившися?»  А ким є твої вчителі? Хто тебе вчить бути Християнином? Коли ми чуємо від когось чи самі ж промовляємо: «Я практикуючий Християнин», яка перша думка у тебе виникає? Мабуть, що ця особа, щонеділі приходить до Церкви, має часту сповідь, Причастя. А чим насправді є твоє власне християнство?

Християнина ми у певний спосіб можемо порівняти до лікаря-хірурга. Лікар довгі роки вчиться, складає іспити. Але все те, чого він навчився – це є лише теорія. І теоретично він знає, як зробити операцію, але дійсно хірургом він стає тільки тоді, коли починає практикувати, тобто лікувати, оперувати. Цим самим він поглиблює свої знання, вправу, вміння. Навіть його помилки та їх виправлення є складовою його досвіду. Християнин, як і лікар, щодня має практикувати і впроваджувати у своє життя вчення Христа. Жити Його Словом. Починаючи з дрібниць, з вчинку, слова, ставлення до свого ближнього. Твоя щоденна практика буде поглиблювати твій зв'язок з Богом, збагачувати твій досвід спілкування з Ним. Твоя віра, як і рука хірурга, буде ставати твердішою та вправнішою.

Просимо Господа, щоб ми прагнули шукати Істину, та просимо, щоб Він укріпив нас у вірі та навчив нас Йому довіряти.

Слава Отцю і Сину і Святому Духу.