Monday, 01 Травень 2023

{Прпмч. Климентія Шептицького.}

В цій молитовній зустрічі Господь запрошує тебе до поглиблення віри. Спробуй використати цей час, щоб духовно зростати.

Сьогоднішнє Слово походить з Євангелія від Йоана 4, 46-54.

46. Того часу був один царський урядовець, якого син нездужав у Капернаумі. 47. Зачувши, що Ісус прибув з Юдеї в Галилею, він прийшов до нього і став просити, щоб він прийшов і зцілив його сина, бо той мав уже вмирати. 48. Ісус каже до нього:
– Ви не вірите, якщо не побачите знаків і чудес!
49. Царський урядовець сказав йому:
– Господи, прийди, поки не вмерла моя дитина!
50. Ісус мовив до нього:
– Іди, твій син живе.
Повірив чоловік слову, що сказав Ісус, і пішов. 51. Коли він був уже в дорозі, слуги, що вийшли йому назустріч, сказали йому, що син його живий-здоровий. 52. Він спитав їх, о котрій годині стало йому легше.
– Учора ввечорі о сьомій годині пропасниця покинула його, – вони йому сказали.
53. І зрозумів батько, що те сталося о тій самій годині, коли Ісус сказав йому: син твій живе. І увірував сам він і увесь дім його. 54. Це друге чудо, що зробив Ісус, вернувшися з Юдеї у Галилею.

Царський урядовець звертається до Христа, бо почув у народі про те, що Він чинить. Ми знаємо, що знатні люди Ізраїля здебільшого підозріло ставилися до Ісуса. Але біда заставляє цього чоловіка стати простим і покірним та шукати допомоги, залишивши осторонь всі умовності. Деколи горе робить нас прозорими і чистими, тоді нас менше хвилює, як це виглядатиме в очах інших. Небезпека втрати показує цьому чоловікові, яким скарбом для нього є його син, але він не в силі допомогти йому. Урядовець почув у народі, що Господь може допомогти і це свідчення відкрило йому дорогу віри і надії. Християнство постійно зростає через свідчення. Чи пам’ятаєш ти свідчення інших людей про Бога, які мали вплив також на твоє життя?

Цей урядовець звертається до Ісуса: «Господи!» Ми сьогодні вкладаємо в це слово максимальний зміст пошани і поклоніння, який відноситься тільки до Бога. Чи так само його вживав цей урядовець? Напевно що ні, але навіть в той час таке звернення означало поклоніння і визнання. Ісус сказав йому йти – і чоловік пішов, віруючи словам Христа: «Твій син живий». Як часто і нам в житті доводиться йти з вірою, не бачачи вже і відразу результатів наших прохань та молитов. Як часто ми не бачимо сенсу слідувати заповідям любові, тому що не видно добрих результатів вже і тепер, більше того, часто не вигідно бути люблячим, добрим, милосердним. Проте виконання заповідей – це життя в повноті. Чи ходжу я дорогою правди, дорогою заповідей, дорогою віри?

Іноді нам здається, що в житті достатньо один раз зробити вибір. Один раз повірити Богові – і все буде добре. Проте сьогоднішнє чудо оздоровлення сина царського урядовця нам показує, що віра є динамічна. Спочатку цей чоловік просто повірив словам Ісуса про те, що його син одужав. Але, коли він пересвідчився, що це сталося саме тоді, коли Ісус сказав, що його син живий, то повірив ще раз, але не вже у «щось», а в «когось».  Він та його родина увірували в Христа, як в свого Господа і Спасителя. Чи твоя віра зростає у прямуванні до повної довіри Богові?

Господи, сповни моє  серце радістю простої довіри Тобі, навчи мене довіряти розумно також моїм братам і сестрам та ділитися з ними своєю вірою на Твою славу.

Слава Отцю і Сину і Святому Духу.