Tuesday, 14 березня 2023

Прошу в Бога благодаті правдиво почути, зрозуміти та прийняти Слово Святого Євангелія.

Сьогоднішнє Слово походить з Євангелія від Марка 14, 1-11.

1 Два дні ж по тому мала бути Пасха й Опрісноки, тож первосвященики та книжники шукали, як би його схопити підступом і вбити,
2 але, мовляв, не під час свята, щоб розруху не було в народі!
3 І як був у Витанії, в домі Симона прокаженого, і коли він був за столом, то підійшла жінка з алябастровою посудиною щирого дорогоцінного нарду й, розбивши ту посудину, вилила йому на голову.
4 Деякі обурилися між собою: Навіщо, мовляв, така втрата мира!
5 Таж її можна було продати більш, ніж за триста динаріїв, а гроші бідним дати! І вони ремствували на неї.
6 Але Ісус сказав: Лишіть її. Чого її бентежите? Вона зробила супроти мене добрий вчинок.
7 Бідних бо ви завжди маєте з собою і, коли захочете, можете їм добро чинити; мене ж не завжди маєте.
8 Що могла, те зробила; вона заздалегідь намастила моє тіло на похорон.
9 Істинно кажу вам: По цілім світі, скрізь, де тільки буде проповідувана ця Євангелія, оповідатимуть і те, що вона зробила, на пам'ятку про неї.
10 Юда ж Іскаріотський, один з дванадцятьох, пішов до первосвящеників, щоб видати його їм.
11 Вони, почувши це, зраділи й обіцяли дати йому гроші. І він шукав, як би його видати у сприятливий час.

Триста динаріїв – ціна плящанки нардового мира. Чи це насправді так вже й багато? Для порівняння, заробітна платня римського вояка-легіонера на той час складала 225 динаріїв на рік. Тобто ціна мира, яке жінка витратила на Ісуса – більше ніж річний заробіток професійного вояка. Для України мирного довоєнного часу це б склало десь близько шести тисяч доларів, виходячи з платні контрактного військовослужбовця.

Напевно, можна було б зрозуміти й ремствування деяких з присутніх на вечері. Адже таким грошам можна було б знайти, здавалося б, краще застосування. Наприклад, допомогти бідним. Міркування нібито гідне і справедливе – взагалі… Та не цього разу! Ісус вказує, що жінка також зробила достойний і праведний вчинок, заздалегідь приготувавши намащення на майбутній похорон Ісуса. Поховання померлого, як і допомога бідним, належить до традиційного списку добрих справ. І те й інше саме по собі добре. Проте в кожній конкретній ситуації можуть бути свої пріоритети.

Не всі, однак, з цими пріоритетами погодилися. Юда вкінець розчарувався й обізлився та пішов до ворогів, щоби зрадити Вчителя – за гроші. Проте, хтось запам’ятав вчинок жінки і те, як його оцінив Ісус. Відтоді і по сьогодні ми згадуємо про ту жінку і про те, що вона вчинила для Ісуса. А чого можу навчитися з її прикладу я?

Господи, навчи мене добре розрізняти мої життєві пріоритети і в кожній конкретній ситуації обирати те, що Тобі більше до вподоби!

Слава Отцю і Сину і Святому Духу.