Sunday, 05 березня 2023

Прп. Лева, єп. Катанського.

Ісус у своєму Слові сьогодні пригадує нам, що Він досконало знає та розуміє нас. Дозволь Його слову діяти у твоєму серці, проси про благодать світла та істини.

Сьогоднішнє Слово походить з Євангелія від Йоана 1, 43-51.

43. В той час вирішив Ісус піти в Галилею. І найшовши Филипа, мовив до нього:
– Іди за мною.
44. А був Филип з Витсаїди, з міста Андрія та Петра. 45. Зустрів Филип Натанаїла і сказав до нього:
– Ми найшли того, про якого писав Мойсей у законі і пророки – Ісуса, сина Йосифа, з Назарету.
46. Натанаїл сказав йому:
– Що доброго може бути з Назарету?
Мовив до нього Филип:
– Прийди й подивися.
47. Ісус, побачивши, що до нього надходить Натанаїл, сказав про нього:
– Ось справжній ізраїльтянин, в якому нема лукавства.
48. Натанаїл сказав:
– Звідкіль ти мене знаєш?
Сказав Ісус і промовив до нього:
– Перше ніж Филип тебе покликав, я тебе бачив, як був єси під смоковницею.
49. Натанаїл відповів йому:
– Учителю, ти – Син Божий, ти – цар Ізраїля.
50. Ісус у відповідь сказав йому:
– Тому що я мовив до тебе: я бачив тебе під смоковницею – віруєш. Побачиш більше, ніж те.
51. І сказав до нього:
– Істинно, істинно кажу вам: побачите небеса відкриті і ангелів Божих, як вони возходять та сходять на Сина чоловічого.

Сьогоднішнє Слово говорить нам про покликання учнів. Ісус запрошує йти за Ним тих, кого Сам вибирає. Він споглянув на Филипа, говорячи йому: «йди за мною». Ці слова дуже знаменні для кожного, хто покликаний бути учнем Ісуса. Вони проходять через віки, промовляють до людей, щоб ті були Його учнями, Його послідовниками, добрими християнами. Филип не залишає привілею бути учнем Ісуса тільки для себе самого. Пізнавши Бога, він йде свідчити про Нього серед своїх друзів. Знайшов Натанаїла і ділиться з ним своїм незвичайним досвідом: «Ми найшли того, про якого писав Мойсей у законі і пророки – Ісуса, сина Йосифа, з Назарету».

Спогляньмо теж на постать Натанаїла, на його бачення Ісуса, на іронію, з якою говорить про Нього:  «Що доброго може бути з Назарету?» Але коли він пізнав Ісуса, швидко змінив свою думку і погодився зі своїми колегами, які уже досвідчили присутність Ісуса в своєму житті. Цей євангельський фрагмент говорить нам дуже яскраво про те, яким важливим є пізнання Господа. Наша віра, щоб бути правдивою, мусить спиратися на особисте пізнання Ісуса, а не на домисли чи чужий досвід. Ми теж можемо досвідчити Ісуса, так як Натанаїл, лише потрібно хотіти цього. Отож, шукаймо час на зустріч з Ним – так само, як Натанаїл: «Прийди й подивися…»

Филип показує, що не потрібно залишати віру лише для самого себе, показує нам шлях нашої євангелізації: «Прийди й подивися…». Прийди з тим, що маєш у своєму серці – так, як Натанаїл. Він пішов до Ісуса зі своїми сумнівами і невірством.  Однак, щире шукання істини і зустріч з нею творять чудеса. Ісус пригадує кожному з нас, що досконало нас знає: моє серце, мою глибину, відає всі мої таємниці. Іноді собі цього не усвідомлюємо, тому задаймо сьогодні собі питання: чи я хочу знати Ісуса, так глибоко, так цілковито, як знає мене Він?

Прагну дякувати Господу за Його присутність у моєму житті. Дозволь Ісусе, завжди перебувати у Твоїй присутності та завжди шукати зустрічі з Тобою у Твоїй Церкві, у Твоєму Слові, в іншій людині і у собі самому.

Слава Отцю і Сину і Святому Духу.