Wednesday, 01 березня 2023

Господь знову запрошує на свою духовну трапезу, щоб наповнити твоє серце Словом життя. Дозволь собі відкласти на хвильку твої рутинні справи, щоб набратися сили від поживи, яку сьогодні Господь приготував для тебе.

Сьогоднішнє Слово походить з Євангелія від Матея 26, 26-35.

Під час Тайної Вечері:
26 Якже вони їли, Ісус узяв хліб, поблагословив, розламав і дав учням, кажучи: “Беріть, їжте: це моє тіло.”
27 Потім узяв чашу, воздав хвалу і подав їм, кажучи: “Пийте з неї всі,
28 бо це кров моя (Нового) Завіту, яка за багатьох проливається на відпущення гріхів.
29 Кажу вам: Не питиму віднині з цього виноградного плоду аж до дня того, як питиму його новим з вами в Царстві Отця мого.”
30 І відспівавши, вийшли вони на Оливну гору.
31 Тоді Ісус сказав їм: “Усі ви зневіритесь у мені цієї ночі. Написано бо: Ударю пастиря, і розбіжаться вівці стада.
32 А після мого воскресіння я випереджу вас у Галилеї.”
33 Озвався тоді Петро й каже йому: “Навіть якби всі зневірились у тобі, я не зневірюся ніколи.”
34 Ісус же мовив до нього: “Істинно кажу тобі: Цієї ще ночі, перше, ніж заспіває півень, ти тричі мене відречешся.”
35 Каже йому Петро: “Навіть якби я мав з тобою вмерти, не відречуся тебе!” Так само мовили всі учні.

Бути запрошеним на трапезу – означає багато! В ідеалі ми запрошуємо тих, хто нам важливий, дорогий, рідний, з ким цікаво спілкуватися, когось, хто вже лише своєю присутністю робить нам честь. На Тайну Вечерю Ісус запрошує своїх обраних учнів. Це особливий момент, бо тут вони отримають для поживи не лише дари плодів землі, які, безперечно, є Божими, що зросли у співпраці з людським старанням. Вони отримають для життя самого Христа – цілого: Його Тіло й Кров. Ти також запрошений до повної участі в цій трапезі на кожній Божественній Літургії, також і тобі Христос щоденно віддає Себе усього.

Зворушливі моменти ласки часто сповнюють нас надією і, навіть, певністю, що можемо тепер краще служити Богу. В нашому серці часто зроджуються великі постанови на майбутнє, щоб уже відтепер служити Богу у цілковитій самопосвяті. Проте, Ісус, який завжди знає, що робиться в людському серці, ніби випереджає учнів:  «Усі ви зневіритесь у мені цієї ночі. Написано бо: Ударю пастиря, і розбіжаться вівці стада». Ісус знає нашу крихкість, бо як би не важко було прощати іншим, насправді найважче простити, мабуть, все ж таки самому собі. Тому Він запевняє, що випередить їх у Галілеї після Свого воскресіння. Ти також можеш розраховувати на нову зустріч з Воскреслим, навіть після найбільшої зневіри і падінь.

Апостол Петро вперто тримався своєї вірності, проте Ісус знає, як саме виглядатиме його відречення – і це не зроджує в серці Христа якоїсь образи. Спробуй вдивитися в спокійне і світле обличчя Христа, який попереджає Петра. Він розуміє, що Петро та й інші учні, включно з Юдою, просто слабкі. Можливо, тебе також хтось, або ж ти когось сильно зрадив в цьому житті. Можливо, через це ти навіть почав серйозно сумніватися в своїй гідності та цінності - і в очах інших, і в очах Бога.

Сьогодні, вдивляючись в спокійне обличчя Христа, ти можеш знову віднайти мир, прощення і певність, але вже не в своїх власних силах, а в безмежній любові Христа.

Слава Отцю і Сину і Святому Духу.