07
10.2022
Св. первомч. й рівноап. Теклі Мр 12, 1-12
0,00 / 0,00

Sunday, 25 Вересень 2022

Звичайний період, Ів 3, 13-17
Віддання свята Різдва Пресвятої Богородиці

Неділя 15-та по Зісланні Святого Духа, перед Воздвиженням.
Св. свщмч. Автонома.

Приготуй своє серце на нову зустріч з Богом через молитовне читання Слова Божого. Для того спробуй довірити Йому свої земні справи і турботи та перейнятися найважливішим.

Сьогоднішнє Слово походить з Євангелія від Івана 3, 13-17.

13. Сказав Господь: Ніхто не зійшов на небо, крім того, хто зійшов з неба: Син чоловічий. 14. І як Мойсей підняв змія в пустині, так Син чоловічий має бути піднесений, 15. щоб кожен, хто вірує у нього жив життям вічним.
16. Бог бо так полюбив світ, що дав Сина свого єдинородного, щоб кожен, хто вірує в нього, не загинув, але жив життям вічним. 17. Бо Бог не послав у світ Сина, щоб світ засудити, але щоб ним спасти світ.

Сьогоднішнє Євангельське читання подає нам уривок із розмови Ісуса з Никодимом, що був колись фарисеєм, зверхником серед юдеїв. Цей поважний і побожний чоловік, уже в літах, справді щиро шукав Господа. Однак прийшов до Христа вночі, потай від людського ока, бо Христос не подобався фарисеям, членам синедріону. Зовнішня темнота якоюсь мірою відображає також темноту Никодимового серця, бо він боїться людського несхвалення і не розуміє слів Ісуса про те, що потрібно народитися з висоти. Це світло народження з висоти і нам, і Никодимові подароване в особі Самого Христа, це на Нього нам слід дивитися. Де ж Ісус був піднесений так, щоб на нього дивилися? −  На хресті!

Споглядання Христа, розп’ятого на хресті, стало для багатьох святих ключовим переживанням їхньої віри. Цей безмовний знак найбільшої і незбагненної любові Господа потягав і потягає за собою тисячі сердець до навернення, тобто до того, щоб стати на дорогу спасіння. Христос поніс гріхи цілого світу і кожного з нас, щоб ми завдяки цій жертві отримали відкуплення, але саме від нашого покаяння залежить те, приймаємо ми цей дар чи ні. Післязавтра Церква святкуватиме велике свято Воздвиження Чесного та Животворящого Хреста Господнього, але сьогодні, заздалегідь, вона по-материнськи готує нас до цього. Готуючись до свята можу себе запитати: Як часто споглядаю хрест Господній? Чи до мене він промовляє? Що хотів би сказати у відповідь йому я?

Хрест нагадує нам не лише про величину любові, він відображає також жахіття людського гріха. Однак Отець послав Свого Сина не для того, щоб ще раз пересвідчитися у грішності і непоправності людини, але щоб її спасти. Нашою людською логікою важко зрозуміти, чому Христос не показав своєї сили і не уникнув такої страшної участі в болі і смерті, або ж чому воскреснувши, не зробив цього якось тріумфально, щоб всі його противники були приголомшені і присоромлені. Саме так проявляють себе герої наших книжок та фільмів. Але ці історії пишемо ми, згідно наших уявлень, мрій, страхів та ідеалів. Господь же написав для нас історію своєї любові кров’ю Ісуса. Тепер, перечитуючи сторінки Святого Писання, ми можемо будувати історії нашого життя за зразком любові і прощення та світла істини. 

Дякую Тобі Господи за незбагненну любов і за хресний знак цієї любові, що оберігає мене. Навчи мене цінувати жертву твого страждання, щоб ставати кращим та ділитися милосердям і любов’ю з іншими!

Слава Отцю і Сину і Святому Духу.