07
10.2022
Св. первомч. й рівноап. Теклі Мр 12, 1-12
0,00 / 0,00

Tuesday, 20 Вересень 2022

Звичайний період, Мр 6, 1-7
Передсвяття Різдва Пресв. Богородиці

Св. мч. Созонта.

Слово Боже промовляє, коли ми вслухаємося в нього з увагою і щирістю серця. Отож приготуйся до уважного молитовного слухання, щоб прийняти у своє життя ласку і благословення, якими сьогодні Господь бажає тебе наділити.

Сьогоднішнє Слово походить з Євангелія від Марка 6, 1-7.

1. Одного разу прийшов Ісус у свою батьківщину, і слідом за ним пішли його учні. 2. Як же настала субота, він почав навчати у синагозі; багато з тих, що його слухали, дивувалися, кажучи:
– Звідкіль оте в нього? Що то за мудрість, що йому дана, і такі чуда, що діються його руками? 3. Хіба він не тесля, син Марії, брат Якова, Йосифа, Юди та Симона? І сестри його – хіба не тут між нами?
4. І брали йому це за зле. Але Ісус промовив до них:
– Нема пророка без пошани, як тільки у своїй країні, між власною родиною та у своєму домі. 5. І не міг зробити там ніякого чуда, лише вилікував деяких недужих, поклавши на них руки; 6. І дивувався їх невірству. І ходив кругом по селах і навчав.
7. Покликав він дванадцятьох і став їх посилати по двох, даючи їм владу над нечистими духами.

Прилюдна діяльність Ісуса, починаючи з того часу, як йому виповнилося тридцять років, була постійним подорожуванням. Спробуй уявити собі Христа, що разом з дванадцятьма апостолами подорожує. Вони відкривають для себе простори їхньої рідної землі і разом зі Своїм учителем входять також до Назарету. В житті кожної людини місце, де пройшли її дитячі роки, посідає особливе місце. Очевидно, що цінував місце свого дитинства також і Ісус, Месія і Син Божий. Він прагнув поділитися благодаттю з тими, хто був йому близький за земним походженням. Недивно, що здавна для християн паломництво до Святої Землі, як ми часто називаємо батьківщину Христа, було найзаповітнішою мрією усього життя. 

Цар Соломон, фундатор і будівничий Храму Господнього у Єрусалимі, добре розумів, що Бог не мешкає у рукотворних спорудах. Прекрасна молитва Соломона з нагоди побудови храму є повною покірного запрошення Бога неба і землі перебувати через святиню серед вибраного народу, так щоб кожен ізраїльтянин міг мати надію бути вислуханим, лише звернувши свій погляд і молитву у напрямі храму. Парадоксально, що коли Божий Син, Месія, прийшов до людей, як людина, щоб бути ще більше близьким – вони не розпізнали Його. Чи далекі ми від мешканців Назарету, котрі вирішили, що надто добре знають Ісуса? Більшість із нас виростали у християнському середовищі, ми, так би мовити, знаємо про Христа з пелюшок, але чи знаємо Христа особисто, чи довіряємо Йому як Господеві і Спасителеві, як другові і Вчителеві?

На Тайній Вечері Ісус заповідає своїм учням Царство, тому що, як він сам свідчить: «ви ті, що були зі мною у моїх спокусах». Цей візит до Назарету був одною з таких спокус, тобто випробувань. З одного боку, це не просто – бути неприйнятим найближчими, рідними, а, з іншого боку, додається напруга, коли це стається на очах твого нового оточення, тих, хто справді довіряє тобі. Однак Христос продовжує свою місію. Не зважаючи на невдачу, Він посилає учнів нести Добру Новину. Апостоли Христа тут не засумнівалися в Ньому і можуть бути нашими вчителями віри. Деколи ми занадто переймаємось і зневірюємося тому, що Христа у якийсь спосіб відкидають своїм життям ті, що за статусом мали б бути йому найближчі. Так ми ризикуємо відвести свій погляд від Христа і не почути, як Він кличе і посилає нас.

Господи, прошу у Тебе всіх потрібних ласк для моїх рідних і близьких. Допоможи мені жити вдячністю і прощенням та слідувати за Тобою, як вірний учень!

Слава Отцю і Сину і Святому Духу.