Friday, 09 вересня 2022

Просімо Святого Духа про допомогу розуміння Божого Слова і відвагу прийняти Його до нашого життя:
Прийди Святий Духу, просвіти наш розум, щоб ми змогли споглянути на нашу щоденність через призму Божого Слова!

Сьогоднішнє Слово походить з Євангелія від Марка 4, 1-9.

1. Одного разу почав Ісус навчати над морем. Сила людей зібралась навколо нього, і він увійшов у човен та сидів у ньому, на морі, і ввесь народ був на землі при морі. 2. Він багато навчав їх у притчах, і говорив до них у своїм навчанні:
3. – Слухайте: ось вийшов сіяч сіяти. 4. Коли він сіяв, дещо з зерна впало при дорозі, та прилетіло птаство й видзьобало його. 5. Інше впало на ґрунт каменистий, де не було багато землі, і вмить зійшло, бо земля була не глибока. 6. Коли ж зійшло сонце, воно згоріло і, за браком коріння, висохло. 7. А інше впало між тернину, і зійшла тернина та його поглушила, і воно не дало плоду. 8. Ще інше впало на добру землю і, вигнавшись гарно вгору, принесло плід: одне у тридцять, одне у шістдесят, а одне у сто разів більше.
9. І додав:
– Хто має вуха слухати, хай слухає!

Намагаймося увійти в атмосферу сьогоднішнього Слова. Ісус часто навчає над морем. Сьогодні Він сідає у човен. Можливо, так багато є людей, що стає аж затісно, бо кожен намагається підійти ближче. Його Слово адресоване не лише до Його учнів, але до кожного, хто може слухати, хто має відкрите серце, щоб прийняти Слово. Притчі, якими говорить Ісус, розкривають щоденний досвід слухачів. Образ сіяча може викликати певне здивування, адже в щоденному житті селянин ретельно підбирав ґрунт, де може впасти зерно, щоб були умови для проростання зерна. Ісус говорить про сіяння необмеженої щедроти Бога в даруванні людям потрібних благодатей. Але плід цих благодатей залежить від відкритості людини і співпраці з Божою ласкою.

Спогляньмо тепер на своє серце, яким ґрунтом до сприйняття Божого Слова є воно? При дорозі земля тверда, втоптана. Можливо, та дійсність чи люди, які часто входять в наше серце, думки чи діяльність, втоптують своїми звичками, потребами, традиціями те Слово, яке Бог намагається сіяти в нас? «Інше впало на ґрунт каменистий, де не було багато землі, і вмить зійшло, бо земля була не глибока. Коли ж зійшло сонце, воно згоріло і, за браком коріння, висохло», - можливо, радісно, з натхненням та ентузіазмом сприймаємо Слово, але без коріння, поверхнево, а тому й немає шансу, аби зібрати плід. Ісус говорить ще про тернини, які заглушили ріст зерна. Що глушить в твоєму житті віру? Споглянь на щоденне своє життя…

Що означає добра земля? Напевно, така, що насичена мінералами, водою, виорана, підживлена, вибрана з каміння, тернини. До такої землі потрібно докласти немало зусиль, щоб вона принесла плід. Бог очікує від нас співпраці через свої Таїнства, молитву, піст, милостиню. Як ти співпрацюєш з Богом, щоб твоє серце могло бути доброю землею, щоб щедрота Божих благодатей могла наповнити його, чи, може, пасивно очікуєш зміни свого життя, становища, мислення?
«Ісус в кінці додав: Хто має вуха слухати, хай слухає!»

Зміцнені сьогоднішнім Словом, яке живе і діяльне, просімо Небесного Отця, щоб оберігав нас від спокус, життєвих тернин. Молімося, щоб наше серце було доброю, родючою землею.

Слава Отцю і Сину і Святому Духу.