Sunday, 04 вересня 2022

Св. мч. Агатоніка і тих, що з ним.

Спробуймо увійти в сьогоднішнє Слово Боже з відкритим серцем, прийняти і намагатися бачити, відчувати його діяння в різних подіях сьогоднішнього дня.

Сьогоднішнє Слово походить з Євангелія від Матея 19, 16-26.

16. В той час один юнак приступив до Ісуса і сказав:
– Учителю добрий! Що доброго маю чинити, щоб мати життя вічне?
17. Ісус сказав до нього:
– Чому називаєш мене добрим? Ніхто не добрий, тільки один Бог. Як хочеш увійти в життя, додержуй заповідей.
18. – Яких? – питає його.
Ісус до нього:
– Не вбивай, не чини перелюбу, не кради, не свідкуй криво, 19. поважай батька-матір і люби ближнього твого, як себе самого.
20. Каже юнак до нього:
– Все це я зберіг ізмалку. Чого мені ще бракує?
21. – Якщо хочеш бути досконалий, – сказав Ісус до нього, – піди, продай, що маєш, дай бідним і будеш мати скарб на небі; потім приходь і йди за мною.
22. Почувши це слово, юнак відійшов смутний, мав бо велике майно. 23. Тоді Ісус сказав до своїх учнів:
– Істинно кажу вам: трудно багатому ввійти в царство небесне. 24. Іще кажу вам: легше верблюдові пройти через вушко в голці, ніж багатому ввійти в царство Боже.
25. Почувши це, учні здивувались вельми і сказали:
– Хто ж тоді може бути спасенний?
26. Ісус глянув на них пильно й мовив:
– У людей це неможливо, Богові – все можливо.

Сьогодні перед нами Слово Боже розкриває діалог Ісуса і юнака. Життя юнака було стабільне, забезпечене, не виходило за рамки закону Божого. Однак, в його молодому серці нуртувало питання: «Учителю добрий! Що доброго маю чинити, щоб мати життя вічне?» Ісус звертає увагу на Заповіді Божі – це дорога до спасіння. Можливо, Ісус запрошує і тебе звернути увагу на твоє відношення до виконання Божих заповідей в щоденному житті.

Відповідь Ісуса: «Як хочеш увійти в життя вічне, додержуй заповідей», - не задовільнила юнака. Занадто просто для нього – виконувати заповіді. Однак він не помічає, що його серце не до кінця віддане Богу. Виявилося, що його багатство, яке цінував, не було запорукою вічного життя. Споглянь на свої життєві цінності, що зневолює тебе, затримує в дорозі до вічності? Що є твоїм багатством? 

Недостатньо бути також і просто побожним, щоб бути досконалим. Побожність сама по собі не чинить нас досконалими людьми. Можна бути благочестивим, але для особистої вигоди, наприклад для «здобуття вічного життя в небі». А це вже не досконалість. Досконалість випливає з Любові, яка не «шукає свого». Можна навіть пожертвувати своїм життям, як пише св. Павло, і не мати Любові. Можливо, Ісус намагався сказати юнаку, що той є доброю людиною, але ще не досконалою, бо ще не навчився Любові?

Боже, найкращий Отче, просимо: вчини наше серце здібним йти до з’єднання з Тобою через вчинки любові до Тебе і до ближніх, звільни нас від всяких прив’язань, звичок, які забирають нам радість життя.

Слава Отцю і Сину і Святому Духу.