04
07.2022
Тиждень 4-ий по Зісланні Святого Духа Мт 11, 2-15
0,00 / 0,00

Thursday, 02 Червень 2022

Звичайний період, Лк 24, 36-53
Вознесення Господнє

Св. мч. Талалея.

Сьогодні святкуємо подію Вознесіння Христа. У цій молитві ти запрошений бути очевидцем і учасником цієї чудесної події. Тому відклади те, що могло б тобі у цьому перешкоджати і зосередь свою увагу на Слові Божому.

Сьогоднішнє Слово походить з Євангелія від Луки 24, 36-53.

36. В той час, коли Ісус воскрес із мертвих, став посеред своїх учнів і до них каже:
– Мир вам!
37. Вони, налякані і у великім страсі, думали, що духа бачать. 38. Та він сказав їм:
– Чого стривожились ? Чого сумніви постають у серцях ваших? 39. Гляньте на мої руки й ноги: та це ж я! Доторкніться до мене та збагніть, що дух тіла й костей не має, як бачите, що я маю.
40. Сказавши це, він показав їм руки й ноги. 41. А як вони з радощів іще не йняли йому віри й дивувались, він сказав:
– Чи не маєте тут чого їсти?
42. Вони подали йому кусень печеної риби і крижку меду. 43. Він узяв їх і їв перед ними.
44. Потім до них промовив:
– Це слова, що я, бувши ще з вами, сказав вам: треба щоб сповнилось усе написане про мене в законі Мойсея в пророків та у псалмах.
45. Тоді він відкрив їм розум, щоб розуміли Писання, 46. і до них мовив:
– Так написано, що треба було, щоб Христос страждав і третього дня воскрес із мертвих, 47. і щоб у його ім'я проповідувалось покаяння та відпущення гріхів усім народам, почавши від Єрусалиму. 48. Ви – свідки того. 49. Я вам зішлю те, що мій Отець обіцяв був. Сидіть у місті, аж поки не одягнетесь силою з висоти.
50. Тоді він вивів їх до Витанії і, знявши руки, благословив їх. 51. А як він благословив їх, віддалився від них і став возноситися на небо. 52. Вони ж, поклонившися йому, вернулися з великою радістю в Єрусалим 53. і пробували ввесь час у храмі, славлячи та хвалячи Бога.

Ісус, прийшовши до своїх учнів, дає їм мир і не хоче, щоб вони боялися чи мали сумніви. Ці почуття відбирають радість життя і навіть, коли якась важка подія вже минула, часом буває важко повірити, що зараз вже все добре. В нашому народі часом можна почути таке застереження: не смійся, бо будеш плакати. Розчаровуватися, втрачати – це боляче, тому краще не ризикувати. Ця позиція закриває нас, кожного у своїй норі, але, ніби оберігаючи, збіднює наше життя.

Господь стає посередині і наляканим учням намагається в різний спосіб довести, що боятися нічого, що це Він. Спробуй пригадати моменти з твого життя, коли Господь показував тобі, що Він живий і присутній. Можливо, за щось чи за когось хочеться особливо подякувати? А в чомусь попросити ще світла розуміння і ласку довір’я?

Вийшовши з Христом до Витанії, учні Господні стали свідками незвичайної події. Вознесіння – це подія прояву Божественної сили, це віддалення, яке не руйнує стосунку, а, навпаки, кріпить його всупереч відстані. Апостоли не бачили, як саме Ісус воскрес і ніхто не бачив, як це відбулося. Тепер же вони мають ласку повірити ще сильніше. Ісус наказав їм сидіти в місті, поки не зодягнуться силою з висоти. Споглянь на Христа, що підноситься на небо, придивися до апостолів. Прислухайся до тієї прослави, яку вони співають Богу, повертаючись до Єрусалиму.

Господи, навчи мене разом з твоїми учнями, моїми співбратами і сестрами у вірі, очікувати на Твою силу з висоти в дусі любові й молитви. Пошли Духа Святого як провідника для мене, для моїх ближніх і для всієї Церкви та світу.

Слава Отцю і Сину і Святому Духу.