20
05.2022
Св. мч. Акакія Йо 8, 21-30
0,00 / 0,00

Thursday, 06 Січня 2022

Різдво, Лк 2, 1-20
Навечір’я Різдва Христового

Господи, даруй мені тишу серця і уважність розуму, щоби чути і приймати слово про Твоє святе Народження.

Сьогоднішнє Слово походить з Євангелія від Луки 2, 1-20.

1.    Тими днями вийшов наказ від кесаря Августа переписати всю землю.
2.    Перепис цей, перший, відбувся, коли Сирією правив Киріній.
3.    І йшли всі записатися, - кожний у своє місто.
4.    Пішов також і Йосиф з Галилеї, з міста Назарету в Юдею, в місто Давида, що зветься Вифлеєм, бо він походив з дому й роду Давида,
5.    щоб записатися з Марією, зарученою своєю, що була вагітна.
6.    І от коли вони були там, настав їй час родити,
7.    і вона породила свого сина первородного, сповила його та поклала в ясла, бо не було їм місця в заїзді.
8.    Були ж у тій стороні пастухи, що перебували в чистім полі та вночі стояли на сторожі коло своїх отар.
9.    Аж ось ангел Господній їм з'явився і слава Господня їх осіяла й великий страх огорнув їх.
10.    Ангел же сказав їм: “Не бійтесь, бо я звіщаю вам велику радість, що буде радістю всього народу:
11.    Сьогодні народився вам у місті Давидовім Спаситель, він же Христос Господь.
12.    І ось вам знак: Ви знайдете дитя сповите, що лежатиме в яслах.”
13.    І вмить пристала до ангела велика сила небесного війська, що хвалила Бога й промовляла:
14.    “Слава на висотах Богу й на землі мир людям його вподобання.”
15.    І коли ангели знялись від них на небо, пастухи один до одного заговорили: “Ходім лишень до Вифлеєму та подивімся на ту подію, що Господь об'явив нам.”
16.    І пішли вони притьмом і знайшли Марію, Йосифа й дитятко, що лежало в яслах.
17.    Побачивши його, вони розповіли, що їм було сказано про це хлоп'ятко;
18.    і всі, хто чув їх, дивувались тому, що пастухи їм оповідали.
19.    Марія ж пильно зберігала все це, роздумуючи в своїм серці.
20.    А пастухи повернулися, прославляючи й хвалячи Бога за все, що чули й бачили, так, як їм було сказано.

Різдвяна історія починається з дороги. Марія та Йосиф, виконуючи накази якихось далеких правителів, мусять виходити у нелегку путь. Нелегку не тому, що особливо далека чи складна, але тому, що Марія очікує дитину і ось-ось має народити. Куди ж в такому стані можна йти? Але чужа воля вириває їх з власної домівки. І вони йдуть… Спробую і я в уяві товаришувати їм на тому шляху. Якою була ця дорога: вузькою чи широкою, м’якою чи каменистою, спокійною чи сповненою небезпек?

Прийшовши до Вифлеєму, вони не знайшли в ньому гідного притулку. Знову можемо собі уявити, як Йосиф бігає по містечку, шукаючи пристановища. І не знаходить. А Марія терпеливо чекає, довіряючись Богові. Зрештою, знайшли стайню і ясла. Саме там прийшов у світ Цар Всесвіту! Як співаємо у колядці:
Не в царських палатах,
А поміж бидляти.
У пустині в вечір нині –
Це всім треба знати.

Першими, хто зустрів новонародженого Царя, були пастухи. Саме вони удостоїлися почути від Божого Ангела велику радість про спасіння, побачити небесну славу, відчути святий Божий страх. Не вельможі, не багатії, не потужні вояки чи премудрі вчені. Прості бідні люди, які здобували свій нелегкий хліб важкою працею. Отже, Бог має інші критерії і пріоритети – інакші, ніж цей світ. А які критерії і пріоритети маю я? Що для мене є насправді важливим у житті?

Господи, даруй і мені ласку зустрітися з новонародженим Спасителем. Хочу почути Твою Добру Новину, досвідчити сяйво Твоєї слави, відчути радість і благоговіння перед тайною Різдва!

Слава Отцю і Сину і Святому Духу.