Христос воскрес! Прошу у Господа ласки чистого серця, щоб побачити і розпізнати Його присутність у цій молитві та відповісти на Його заклик з довір’ям і радістю.

Євангеліє
Йоана 3, 22-33.

22. В той час вирушив Ісус зі своїми учнями у Юдейський край і пробував там із ними, і христив. 23. Іван теж христив, в Еноні біля Салиму, бо там було багато води. І приходили туди і христилися. 24. Ще бо не вкинули були Івана у темницю.

25. І от знялася суперечка між учнями Івана та юдеями про очищення. 26. Прийшли вони до Івана й кажуть йому:

– Учителю, той, що був із тобою по той бік Йордану і про якого ти свідчив – он він христить, і всі йдуть до нього.

27. Іван у відповідь промовив:

– Не може чоловік нічого взяти, коли йому не дано з неба. 28. Самі ви свідчите мені, що я сказав: я не Христос, але мене послано поперед нього. 29. У кого молода, той – молодий. Дружба молодого, що стоїть і слухає, радіє вельми голосом молодого. Така й моя радість, яка тепер сповнилася. 30. Йому треба рости, мені ж – маліти.

31. Хто з висоти приходить, той – над усіма. Хто з землі, той земний, і говорить по-земному. Та хто з неба приходить, той над усіма. 32. Що бачив і що чув, про те він свідчить, та свідоцтва його ніхто не приймає. 33. Хто прийняв його свідоцтво, той ствердив, що Бог правдивий.

Іван Хреститель продовжував робити те, що і раніше, але суперечка між його учнями і юдеями дала йому нагоду знову вказати на Христа. Це дивний вчитель, який не прив’язує до себе своїх послідовників, але переадресовує їх до Ісуса. Це також місія кожного християнина: свідчити Христа своїм життям, спрямовувати інших до того, щоб пізнати і полюбити Бога, не прив’язуючи нікого до себе. У сьогоднішньому віртуалізованому світі люди часто залежно рахують кожен лайк, змагаються за число підписників. Чи почуваєшся ти вільним, як Іван Предтеча? Що вважаєш духовним здобутком для себе?

«Йому треба рости, мені ж – маліти», – каже Іван Хреститель. Він радіє приходом Христа, як дружба на весіллі радіє за молодого. Ми часто маємо спокусу не помічати причин до радості, бо маємо звичку дивитися, як багато ще не пройдено, не досягнуто, наскільки все крихке й недосконале… При тому забуваємо дивитися на світ так, як дивляться діти: з подивом, вдячністю, радістю. Можливо, нас так виховали, що для радості потрібно зробити щось особливо велике, спеціальне. Іван Предтеча показує, що для радості досить одного Бога. Можливо, сьогодні й тобі треба дозволити собі бути трохи малим, знову стати дитиною?

Ісус приходить з висоти і приносить послання любові Отця. Той, хто його приймає і вірить, стверджує Божу правду. Він щоденно пересвідчується, що може довіряти Господу все та у всьому. Але для цього потрібна постава покори і послуху Божому Слову. Дослідження показують, що люди більше схильні вірити поганим новинам, ніж добрим, часто більше вірити фейкам, ніж тому, що є правдою. Чи довіряєш ти Богові сьогодні в твоїх обставинах, чи намагаєшся пізнати Його правду?

Господи, навчи мене покладатися на Твоє Слово, бо Ти покладався на Слово Отця Небесного. Навчи мене радіти з Твоєї присутності у просторі моєї щоденності!

Слава Отцю і Сину і Святому Духу.

Підпишіться на розсилку, будьте в курсі подій