Saturday, 12 квітня 2025

Перед тим, як почуєш сьогоднішнє Євангеліє, утихомир свої думки і почуття. Усвідом, що ти перебуваєш у Божій присутності. Помолися до Святого Духа, щоб Він провадив тебе в цій молитві.

Євангеліє
Івана  11, 1–45

1 Був один недужий: Лазар з Витанії, села Марії та її сестри Марти.

2 Марія ж, брат якої Лазар слабував, була ота, що миром помазала Господа і волоссям своїм обтерла йому ноги.

3 Отож послали сестри до нього сказати йому: «Господи, той, що любиш ти його, слабує.»

4 Зачувши те Ісус, мовив: «Недуга ця не на смерть, а на славу Божу: щоб Син Божий ним прославився.»

5 Любив же Ісус Марту і її сестру, і Лазаря.

6 Тож як зачув, що той хворіє, ще два дні лишився на тому місці, де перебував.

7 Щойно по тому мовив до учнів: «Ще раз до Юдеї вирушаймо.»

8 Учні ж йому казали: «Учителю, оце недавно юдеї тебе каменувати хотіли, а ти знов туди ідеш?»

9 Відрік Ісус: «Чи не дванадцять годин дневі? Коли хтось удень ходить, то не спотикається, бачить бо світло світу цього.

10 Коли ж хтонебудь ходить уночі, то спотикається: у такому нема світла!»

11 Сказав ото, а тоді мовив до них: «Лазар, приятель наш, заснув. Піду, проте, і розбуджу його.»

12 А учні йому: «Господи, коли заснув, то й одужає.»

13 Про його смерть говорив Ісус, вони ж собі гадали, що про спочинок у сні мова його була.

14 Тож Ісус і каже їм одверто: «Лазар упокоївся,

15 і радію я за вас, що мене там не було, - щоб ви увірили! Ходім, однак, до нього.»

16 Тоді Тома, на прізвисько Близнюк, сказав до співучнів: «Ходімо й ми з ним, щоб разом умерти.»

17 Прибувши, застав Ісус його вже чотириденним у гробі.

18 Була ж Витанія недалеко Єрусалиму, стадій з п'ятнадцять,

19 і багато з юдеїв посходилося до Марти та Марії, щоб розважити їх по братові.

20 Почувши ж Марта, що Ісус наближається, метнулась йому назустріч, тоді як Марія сиділа в хаті.

21 Отож заговорила Марта до Ісуса: «Господи, якби ти був тут, - мій брат не вмер би!

22 А й тепер знаю, що все, що попросиш ти в Бога, Бог тобі дасть.»

23 І каже їй Ісус: «Твій брат воскресне.»

24 «Знаю, - каже до нього Марта, - що воскресне у воскресіння, дня останнього.»

25 А Ісус їй: «Я - воскресіння і життя. Хто в мене вірує, той навіть і вмерши - житиме!

26 Кожен, хто живе і в мене вірує, - не вмре повіки. Віриш тому?»

27 «Так, Господи, - каже йому, - вірую, що Христос єси, Божий Син, який гряде у світ цей.»

28 Те сказавши, пішла й покликала свою сестру Марію та й каже пошепки: «Учитель прийшов і тебе кличе.»

29 Ледве та вчула це, підвелася притьмом та й подалась до нього.

30 Ісус ще не ввійшов у село; був він на тому місці, де його зустріла Марта.

31 Юдеї ж, що були в хаті з нею та її розважали, побачивши, що Марія встала похапцем і вийшла, пішли слідом за нею, бо думали, що до гробу подалась, аби там поплакати.

32 Та Марія, прийшовши туди, де був Ісус, і побачивши його, впала йому до ніг і сказала йому: «Господи, якби ти був тут, то мій брат не вмер би!»

33 Побачив Ісус, що вона плаче, а й юдеї, що прийшли з нею, плачуть і собі, тож відчув жалощі в дусі і, зворушений,

34 запитав: «Де поклали ви його?» Кажуть йому: «Іди, Господи, і поглянь.»

35 Заплакав Ісус.

36 І заговорили юдеї: «Бач, як він його любив!»

37 А деякі з них мовили: «Чи ж оцей, що сліпому очі зрячими вчинив, не міг так учинити, щоб і отой не помер?»

38 І знову жалощі відчув Ісус у собі і подався до гробу. А була то печера, і камінь лежав зверху.

39 «Відкотіть камінь», звелів Ісус. Марта ж, сестра померлого, каже йому: «Господи, відгонить уже: четвертий бо день.»

40 «А хіба я тобі не казав, - озвавсь Ісус, - що коли віруєш, то побачиш славу Божу?»

41 Відкотили отже камінь. І звів Ісус очі вгору й мовив: «Отче, тобі подяку складаю, що вислухав єси мене!

42 Я добре знаю, що повсякчас вислуховуєш мене, тож тільки з-за люду, який ото стоїть навколо, сказав я: щоб вони увірили, що ти мене послав.»

43 А промовивши те, кликнув на ввесь голос: «Лазарю, вийди сюди!»

44 І мертвий вийшов із зав'язаними в полотно руками й ногами та обличчям, хусткою обмотаним. І сказав їм Ісус: «Розв'яжіть його і пустіть, нехай ходить.»

45 І бачивши, що вчинив Ісус, увірували в нього численні юдеї, які зійшлися були до Марії.

Перед лицем хвороби брата Марта і Марія сподівалися на допомогу Ісуса. Проте їхнє прохання, їхня молитва не були вислухані негайно. Ісус не приходить на допомогу, Він затримується, а тим часом Лазар помирає. Проте віра сестер у Христа не похитнулася. Через це випробування їхня віра зміцнилася і дозріла. А який у тебе досвід молитви прохання?

Ісус відкриває Марті, що Він дає не просто повернення до життя, а щось значно більше – Він сам є Воскресінням і Життям. Хто вірує в Нього, буде жити навіть після смерті. Віра в Ісуса перетворює смерть на життя, яке не має кінця. Як ти уявляєш собі життя з Богом у вічності?

Ісус любив Лазаря та його сестер. Їхня доля не була Йому байдужою. Перш ніж воскресити друга, Він подякував Богові Отцю за вислухану молитву. Так само, як за Лазаря, Ісус молиться і за тебе. Подумай про найважчі моменти свого життя. Як у них проявлялася присутність Христа, Його турбота і ніжність?

Поговори з Ісусом як з другом про те, що сьогодні народилося у твоєму серці. Можеш розповісти Йому про свої почуття або попросити необхідної тобі благодаті.